Коли в сім’ї народжувалося немовля, батьки, порадившись між собою, ішли до сусідів або односільчан і пропонували їм взяти участь у хрещенні дитини. За звичаєм, від такого речення не прийнято було відмовлятися. Тому часто той самий людина брала участь у хрещенні декількох грудних дітей
Здебільшого хрещеними обирали людей авторитетних і шановних. Перш ніж здійснити обряд хрещення в церкві, хресні батьки сповивали немовляти: хресна мати спеціально приносило пелюшку – виготовлене лляне полотно, і разом ішли до священика. Він здійснював
Увечері батьки запрошували на торжество, що називають крестинами. Для цієї оказії варили в глиняному горщику круту пшоняну кашу. Крім хресних батьків у крестинах брали участь найближчі сусіди й родичі, а також бабуся, що приймала пологи.
Адже колись у селах не було ні лікарень, ні акушерів. Цю операцію здійснювали досвідчені жінки, яких у народі називали повитухами або пупорезами.
За гостинним столом учасники обряду бажали дитині здоров’я, щастя, розуму, а батькам – сімейної
Кожному гостеві пропонували спробувати пшеницю. А батьки й хрещені повинні були звертатися відтепер друг до друга тільки на “ви”, називаючи кумом або кумою. По звичаях, кумівство прирівнювалося до кревної рідні.
Куми, як правило, не мали права лаятися й переходити на “ти”.
Традиційно взаємини між хрещениками й хрещеними були тісними. У випадку, коли вмирав рідний батько або мати, то обов’язку по вихованню брали на себе куми
У свою чергу хрещеники напередодні Різдва обов’язково приносили хресним батькам піроги: так звана вечеря, першими посевали або колядували напередодні Нового року. У Великодні свята хрещені дарували своїм дітям крашанки, писанки або інших речі
От такі цікаві звичаї, пов’язані із крестинами, були колись у нашого народу. Вони свідчать про ту високу роль, що грали в житті дітей другі після рідних, саме хрещені, батьки