У нарисі “Живий герой дітей” відома українська письменниця Оксана Іваненко розповіла про анкетування, проведене у 1930-ті роки серед читачів дитячих бібліотек. На запитання анкети “Ким ти хочеш бути?” один хлопчик відповів: “Миколою Трублаїні”. Чому ж він так відповів?
Мабуть, тому, що в дитинстві майже всіх часто тягне до пригод та мандрів. Саме на такі сюжети писав свої твори Микола Трублаїні. Він став одним із перших українських письменників пригодницького жанру.
Його твори є значним внеском у скарбницю української
Доля відміряла цій людині лише тридцять
Народився М. П. Трублаїні (справжнє прізвище Трублаєвський) 25 квітня 1907 року у селі Вільшанка на Поділлі (тепер Крижопільський район Вінницької області). Батько його був лісорубом, а мати вчителькою. У 1915 році Миколу віддали до Немирівської гімназії. Він добре вчився.
Але вітер героїки та мандрів не дав йому закінчити навчання. У роки громадянської війни хлопець рушив на фронт. По дорозі упав з поїзда і зламав ногу. Після одужання організував хату-читальню у селі Черепівка, керував місцевою самодіяльністю.
Працював у редакції газети “Червоний край”.
1925 року М. Трублаїні за направленням їде вчитися на Всеукраїнські курси журналістики до Харкова. Тоді ж майбутній письменник навчається на фізико-математичному факультеті Харківського інституту народної освіти. Згодом стає кореспондентом газети “Вісті”.
У цей період розпочались життєві мандрівки Миколи Петровича, наповнені відвагою, суворими та важкими випробовуваннями, які він витримав з честю та гідністю.
Ось перелік мандрівок письменника:
1928 рік – поїздка до Владивостока кореспондентом від української республіканської газети “Вісті”. 1929 рік – участь у двох рейсах на криголамі “Літке”. Тропічний рейс із Севастополя до Владивостока та арктичний – із Владивостока до острова Врангеля.
За участь у цьому героїчному поході Миколу Петровича було нагороджено медаллю “За врангелівський похід 1929 року”. 1930 рік – подорож на пароплавах “Сєдов” та “Сибіряков” до Землі Франца-Йосифа. 1931 рік – мандрівка у тайгу, де розгорталось велике будівництво на річці Ангара.
1932 рік – участь в експедиції на криголамі “Русанов” у Біле море, мандрівка в Карелію на Кольський півострів.
Подорожі надихнули Миколу Петровича на творчість. Він почав писати книжки для дітей. 1931 року вийшла у світ його перша книжка “До Арктики через тропіки”. Незабаром у бібліотеках та книжкових крамницях з’явились книжки Миколи Трублаїні “Курсом норд-ост”, “”Літке” – переможець криги”, “Вовки женуться за оленями”, “Лахтак”.
1941 року виходить остання прижиттєва книжка письменника “Життя за Батьківщину”. А всього за ці десять років було надруковано більше 30 книжок.
Його творчість – це ціла епоха в літературі для дітей. Майже всі персонажі творів письменника виписані з натури. У книжках про Північ правдиво змальовано побут та звичаї корінних північних народів: чукчів, ескімосів, якутів. Багато героїв оповідань та повістей письменника – підлітки.
Але у Миколи Петровича є багато оповідань для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку, таких, як “Крила рожевої чайки”, “Мандри Закомарика”, “Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку” тощо.
1934 року невгамовний письменник і друг дітей організовує при Харківському Будинку піонерів Клуб юних дослідників Арктики. Члени Клубу налагодили зв’язок із зимівниками полярних станцій. А наступного року вагон з вихованцями Клубу подорожував за Полярне коло.
Вагон мав назву “Криголам на колесах”. У ньому було все, що потрібно для дослідника Півночі – від компаса до штурманської рубки.
1936 року письменник організував Клуб юних дослідників підводних глибин. Члени Клубу разом зі своїм капітаном М. П. Трублаїні подорожували до Криму і Кавказу. У результаті цих подорожей народились повісті “Мандрівники” та “Шхуна “Колумб”.
Свій внесок письменник зробив і у жанр фантастики. Фантастичний роман М. Трублаїні “Глибинний шлях” був надрукований уже після смерті письменника.
У червні 1941 року розпочалась війна з фашистами. 20 вересня письменник пішов на фронт військовим кореспондентом. З жовтня він узяв участь у бою – допомагав кулеметнику. Це був його перший і останній бій. Через кілька годин по тому Миколу Петровича було смертельно поранено осколком від бомби.
А через днів, 5 жовтня, письменник помер. Похований Микола Петрович Трублаїні недалеко від міста Ровеньки Луганської області.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)