Маяло житечко, маяло, Як у полі стояло, А тепер не буде маяти, А буде в стодолі2 лежати. До межі, женчики, до межі, Бо мої пиріжечки у діжі. До краю, женчики, до краю, То я вам пиріжечка покраю. Котився віночок по полю, Просився у женчиків додому: – Возьміте мене, женчики, з собою
Та занесіть мене до господаря в стодолу, Бо я вже в чистім полі набувся, Буйного вітречку начувся. Од ясного сонечка нагрівся, А дрібного дощику напився; Нехай же я у стодолі одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.
2 Стодола (клуня) – будівля для зберігання врожаю,
Коментар Збирання врожаю, жнива – це вінець праці хлібороба, його надій та сподівань. Тому ця праця, хоч і була важкою, усе ж вважайся святом, супроводжувалася піснями. Коли поверталися додому, кращій жниці одягали на голову вінок із колосся, прикрашений квітами. Перший сніп (або останній) урочисто несли додому, ставили на покуті й тримали до Різдва.
Хліб – невід’ємна частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною, І в обжинковій пісні “Маяло житечко, маяло…” жито виступає як дійова особа.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)