Васи́ль Андрі́йович Марсю́к народився у місті Мар’їнці на донеччині в шахтарській сім’ї, виростав без батька, який за політичним звинуваченням був репресований і загинув на радянській тюремній каторзі. Закінчив педагогічне училище, Київський державний університет ім. Т. Шевченка (заочно). Працював у Черкаському педінституті, але змушений піти звідти, бо за поширення самвидавської літератури і за дружні стосунки із репресованим письменником Андрієм Хименком (Химком) постійно “висів на гачку” у “компетентних органів”.
Після
В творчому доробку наступні книжки: “Сурмлять тополі” (1973), “Життєдайність” (1977), “Обрії” (1979), “Сонячні терези” (1986), “Три криниці” (1988), “Минулому я руку подаю” (1990), кілька збірок віршів для дітей, зокрема, “Тигр утік із зоопарку” (1991). На окремих творах
За роки нової української державності вийшло кілька книжок, зокрема: “донецька прелюдія” (роман у віршах, 2001, 2003 рр.) – своєрідна лірична енциклопедія донбасу в роки дитинства і юності автора, де також здійснюються виходи на сучасні гострі проблеми духовного становлення української нації. Збірка поезій “Прометеєва естафета” (2008 р.) представлена здебільшого творами, написаними в різні роки, але вчасно не опублікованими через цензуру. Є там розділ і російськомовних віршів, написаних автором у роки “бурлакування” у донбасі. Інтернет-видання “Крик волаючого на майдані” (2009 р.) – найновіша збірка публіцистичних статей, які останніми роками були опубліковані в патріотичній пресі, де автор безкомпромісно полемізує з відомими сучасними діячами літератури і мистецтва, дає критичну оцінку їхнім духовним постулатам і збоченням, незважаючи на звання і регалії своїх опонентів. У перекладі російською мовою вийшла книжка віршів “Красная книга любви” (1990).
На деякі вірші написали пісні відомі композитори, зокрема, Володимир Івасюк.