ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВОЛОДИМИР СОСЮРА
III варіант
Коли читаємо вірш Сосюри “Зима”, перед нами постають картини цієї пори року в полі і в місті. В полі сніг лежить, “неначе моря хвилі”, дме вітер, ніби “чеше коси білі, розплітає їх”. Так і бачаться на фоні темного неба пасма завірюхи. Все навкруги біле, покрите снігом.
А в містах вітри, які “намітають кучугури, замітають слід”, спиняються мурами, вони “згортають крила в вулицях вузьких”. Мороз малює на вікнах квіти, а з гори на санчатах мчать діти.
А потім опиняється в місті, де вітер розбивається об стіни домів і стихає. Тільки морозні квіти на вікнах сяють. Дика заміська зима в місті перетворюється на ласкаву, ніби ручну.
У вірші “Люблю весну…” поет змальовує красу найулюбленішої пори року. Її люблять усі, бо це пора початку, пробудження. Все живе – і людина, і рослина – знаходяться в стані весняного збудження, радості. І навіть якщо читаєш цей вірш восени або взимку, все одно почуваєш
Коли читаєш поезію Сосюри, виразно уявляєш цю пору року.