Аналіз твору
Володимира Сосюри “Любіть Україну”
1944 р.
Літературний рід : лірика.
Жанр : ліричний вірш.
Вид лірики : патріотична.
Провідний мотив : щира любов до рідної України.
Віршовий розмір : амфібрахій.
З історії вірша : 1951 р. в газеті “Правда” з’явилася стаття “Протав идеологических извращений в литературе”, у якій В. Сосюру за цей вірш засуджено як буржуазного націоналіста, адже “страшними” для тодішніх інтернаціоналістів видалися такі рядки з вірша: “Без неї ніщо ми, як порох і дим!”
Літературознавці
Цей вірш став хрестоматійним, проте й досі друкується не за першою публікацією 1944 р., а за “причесаною” радянською цензурою. Порівняймо, наприклад, різні варіанти п’ятої строфи: донедавна її текст звучав так: вона, тобто Україна, “… у квітці, в пташині, в електровог-нях… “, натомість у В. Сосюри: “… у квітці й пташині, в кривеньких тинах… “. Здавалося б, зміна лише кількох слів, але вона спотворювала
Електровог-ні – символ радянської влади, її здобутків, кривенькі тини – символ споконвічного селянського хліборобського краю, не завжди щасливого, але свого, рідного, єдиного, наділеного щедрою долею і Божою ласкою.
Простота художніх засобів і їхня довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загальнолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрим серцем на добро, добрі вчинки – цим ти звеличиш і прославиш своє ім’я, свою Україну у віках (Н. Бернадська).
(2 votes, average: 3.00 out of 5)