Гелла – служниця Воланда, відьма-вампір. Шрам на її шиї нагадує про гетевской Гретхен, страченою за дітовбивство, яку Фауст бачить під час Вальпургієвої ночі. Ім’я героїні викликає ряд асоціацій. У грецькій міфології Г. і Фрикс – діти богині хмар Нефелы; рятуючись від загибелі, вони летять в Колхіду на златорунном баранові; Г. гине, впавши у води протоки, яка в її честь названа Геллеспонтом(збрешемо. Дарданелли).
У германській міфології Г. – втілення пекла і смерті. У Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона(ст. “Чаклунство”)
У ніч після сеансу Г. намагається через вікно проникнути в кабінет до Римського, і того рятує лише крик півня. При відвідуванні квартири № 50 буфетником Соковим Г. виступає покоївкою. Перед балом вона варить мазь і розтирає нею ногу Воланда.
Після балу Бегемот, що демонструє “мистецтво” стрільби з револьвера, ранить Г. в палець, і вона в люті накидається на нього. Надалі під диктування Бегемота Г. друкує на машинці довідку для Миколи Івановича, а потім разом з Азазелло і Бегемотом проводжає Майстра і Маргариту до машини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)