ЛЬЮЇС КЕРРОЛЛ
(1832 – 1898)
Англійський математик, священик і дитячий письменник Чарльз Латуїдж Доджсон, який згодом прибрав псевдонім Льюїса Керролла, народився у великій дружній сім’ї преподобного Чарльза Доджсона, навчався у спеціальних школах і коледжах для заможних. Майже все життя він провів у Оксфорді – одному з найбільших і найкращих осередків освіти і виховання аристократії духу не лише в Англії, айв усьому світі. Льюїс Керролл навчався у Крайст-Черч коледжі, в якому залишився працювати викладачем математики.
При цьому
Льюїс Керролл був видатним математиком, автором кількох наукових праць з алгебри та геометрії. Окрім того, він захоплювався фотографією і залишив чимало портретів видатних осіб, а також дітей. Фотографії відзначалися невимушеністю, природністю, прекрасним почуттям композиції.
Проте найбільшого визнання досяг Льюїс Керролл як дитячий письменник.
У родині Доджсонів було багато дітей, вони видавали домашні літературні часописи й альманахи, і Чарльз ще тоді писав вірші, робив численні ілюстрації. Згодом він почав
Найбільшою втіхою в житті Льюїса Керролла були діти. Коли йому виповнилося 25 років, до Крайст-Черч прибув новий декан Генрі Джордж Ліддел. Льюїс здружився з його трьома дітьми. Часто гуляючи з ними, розповідав казки, героїнею яких стала одна з дочок Ліддела – Аліса.
Згодом ці чудові казки поклали початок книжкам “Аліса в країні чудес” (1865) і “Аліса в Задзеркаллі” (1871), які уславили ім’я автора. Вони видавалися безліч разів і стали улюбленими творами дітей, викликаючи і неабиякий інтерес у дорослих.
Маленька дівчинка Аліса, розумна і добре вихована, бачить чудернацькі сни, де дійсність переплітається нібито абсолютно логічно з фантастичним, абсурдним і неможливим. У своїх казках Льюїс Керролл вміло користувався не лише англійськими приказками, загадками, дитячими пісеньками (і власними віршами), а й специфічними англійськими нісенітницями, що здавна жили в народних дитячих казках, оповідках, віршиках (лимериках).
До самої смерті Льюїс Керролл зберіг любов до впорядкованого розміреного життя в Оксфорді, а також до маленьких дітей, чия дружба приносила йому справжнє задоволення і давала наснагу.