Останнім часом ми частіше й частіше звертаємося до нашої історії, і цей інтерес легко пояснимо, адже не дуже давно був знятий з нашої літератури “залізна завіса” цензури, і ми, нарешті, знайшли довгоочікувану правду. Це була страшна правда, правда про незліченні репресії, унесших мільйони життів, про ганебні судилища, про катівні НКВД, де будь-якими способами вибивали з людей потрібні показання, про в’язниці й табори. Саме цю правду ми дізнавалися зі сторінок творів Олександра Солженицина й Варлама Шаламова, Юрія Домбровського й Георгія
Для багатьох з нас Солженицин починався з “Архіпелагу Гулага”. Ця книга – дослідження найстрашніших часів для нашої країни – часів сталінських репресій. Ми можемо простежити всі стадії становлення Гулага: арешти й розстріли ЧК, створення концентраційних таборів, відкриті судові процессие Ми довідаємося, як розвивалася “технологія обробки” ув’язнених на етапах у в’язницях і таборах, як удосконалювався репресивний апарат. Але якщо “Архіпелаг ГУЛАГ” – це документальне дослідження,
Ми начебто занурюємо в табірний побут, коли всі цінності людські як би перевертаються у свідомості й головним стає тільки прагнення вижити, вижити за всяку ціну: чи підробивши “закосив” чи зайву пайку, “підмазавшись” чи до начальства тощо. Так, Шухов зберіг у собі іскру людяності, але скількох його товаришів ця Система твору зламала, позбавила людського достоїнства!
В іншому добутку Солженицина – романі “У колі першому” – у центрі уваги автора перебувати доля саме “незломленого” людини. Головний герой – дипломат Інокентій Володин видає важливу державну таємницю СРСР канадському посольству. Що змусило його піти на такий крок? Він займав прекрасне положення, його очікувала блискуча кар’єра, але згодом Володин почуває пересичення нескінченною неправдою.
Розбираючи архіви матері, Володину відкривається зроблена інша Росія. Герой починає розуміти, що його країна жорстоко обманута. Саме тому він дзвонить в іноземне посольство. Запис телефонної розмови Володина попадає в специнститут МГБ – “перше коло” Гулага, називаний у простолюд “шарашкой”. Тут працюють зеки, спеціально відібрані із всіх островів Гулага.
В “шарашке”, безсумнівно, жити краще, ніж у таборі, але над кожним з арештованих по – колишньому задовольняє погроза бути відправленим на етап, одержати другий строк. Ці зеки теж безправні, але в цих людей їсти можливість займатися улюбленою роботою й міркувати про недосконалість миру. Кожний із зеков, будь те переконаний комуніст Лев Рубін, філософ Сологдин, мислитель Гліб Нержин, не відають теперішнього життя, відгороджені від її бетонним забором
Читаючи роман, не перестаєш дивуватися як дешево коштує наше життя. Життя Володина, кинутого за грати, життя Нержина, що відмовилося від роботи на органи ГБ і відправленого в табір, життя багатьох інших
Саме цю крихкість людського життя, її незначимість у загальній Системі показує нам у своїй трагічній книзі ” Калимские оповідання” Варлам Шаламов. Людина в таборі, по Шаламову, радикально міняється, у ньому атрофируются багато хто, властивим нормальним людям поняття: любов, почуття боргу, совість, зачисту втрачається навіть вітальний рефлекс. Згадаємо, приміром, оповідання “Одиночний вимір”, коли герой напередодні загибелі жалує не про втрачене життя, а про нез’їдену пайку хліба.
Шаламов показує, як табір ламає людську особистість, але автор робить це як би не з боку, а трагічно переживаючи все разом зі своїми героями. Відомо, що в таких оповідань, як “На представку” і “Заклинатель змій” явно автобіографічне підгрунтя
У світі табору немає ніяких правил і норм. Вони скасовані, тому що головний засіб Системи – насильство й страх. Вийти з – під їхні впливи вдається не всім. І все-таки є вони – Особистості: Іван Шухов, майор Пугачов (з оповідання Варлама Шаламова “Останній бій майора Пугачова”), Георгій Зибин (з роману Юрія Домбровського “Факультет непотрібних речей”). Їх не вдалося зломити, і це вселяло й вселяє читачам віру в перемогу над злом
Коли – те Расул Гамзатов писав: “Якщо ти стріляєш у своє минуле з пістолета, Майбутнє вистрілить у тебе з гармати”. Ці слова варто згадати нам, сьогоднішнім, тому що тільки усвідомлення нашого минулого допоможе нам у духовному відродженні
(2 votes, average: 4.50 out of 5)