Любов – першооснова життя. Вираження в поезіях Гейне особистої долі поета – вигнанця, його нерозділеного кохання

Урок зарубіжної літератури 9 клас

УРОК № 36

Тема. Любов – першооснова життя. Вираження в поезіях Гейне особистої долі поета – вигнанця, його нерозділеного кохання.

Мета: Продовжити знайомство з творчістю Генріха Гейне; розвивати творче мислення учнів, навички виразного читання поетичних творів; збагачувати й удосконалювати мовлення; розвивати читацькі інтереси учнів.

Тип уроку: Аналіз ліричних творів; комбінований.

Алмаз запишався б, якби поет порівняв його з людським серцем.

Г. Гейне

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація

опорних знань

1. Експрес – опитування

– На які етапи можна поділити життя Гейне? Що ви про них можете розповісти?

– Які факти із життя поета вам особливо запам’ятались? Чому?

– Як відбилися події життя Гейне на його творчості?

– Як ви вважаєте, чому до творчості Гейне завжди була прикута увага читачів і митців слова?

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Справжнього поета можна порівняти з натягнутою струною на скрипці буття. Дотик – і заспіває, заплаче душа поета. А людям залишаються вірші…

Особливо це стосується тих, у кого велике і палке серце, здатне відчувати

прекрасне, та чиста співоча душа. Генріх Гейне стояв біля витоків романтизму, був його фундатором разом із Байроном, Міцкевичем, Пушкіним, Шевченко. У кожного з цих поетів була своя книга, що принесла йому світову славу.

Для Гейне такою книгою була збірка поезій “Книга пісень”, яку сьогодні ми розгорнемо для того, щоб наблизитись до образу її творця.

III. Робота над темою уроку

1. Вступне слово вчителя

– До збірки увійшли вірші, створені протягом 1816-1827 років. Переважна їх більшість написана на зразок народних пісень, про що і свідчить назва. “Книга пісень” складається з чотирьох розділів. Перший розділ, “Юнацькі страждання”, є найбільш романтичним. Перед нами – переживання і муки нерозділеної лю-бові. Ліричний герой впадає у відчай.

Він сприймає свою трагедію як найбільшу у світі. Життя і смерть борються в його свідомості. Більша частина віршів присвячена коханню. Сімнадцятирічним юнаком Гейне закохується у доньку свого багатого дядька Амалію.

Але горда дівчина не звертає уваги на юного кузена. Юнак страждає, серце його шалено б’ється, і на світ з’являється шедевр світової лірики, який потім увійшов до “Ліричного інтермецо”.

Загалом тема кохання начебто розділена на три частини: “Юнацькі страждання” – кохана з’являється до нього в уяві; “Ліричне інтермецо” – кохання розцвітає у сновидіннях; “Знову на батьківщині” – любов оживає лише в пам’яті поета.

Удома ви працювали над поезіями Генріха Гейне, окремі з них вивчили напам’ять. Після прочитання поезії скажіть, що вас вразило у ній, як ви зрозуміли її зміст.

2. Читання та стислий аналіз поезій

Самотній кедр на стромиш

В північній стоїть стороні,

І кригою й снігом укритий,

Дрімає і мріє вві сні.

І бачить він сон про пальму,

Що десь у південній землі

Сумує в німій самотині

На спаленій сонцем землі.

(Переклад Л. Первомайського)

Очікувана відповідь

Саме цей вірш можна вважати зразком романтичної поезії. Через образи природи автор передає свої почуття. Ніколи не зустрітися кедру і пальмі, ніколи не бути поету зі своєю коханою. Здавалось би, ми читаємо про звичайні події з життя людини. Але звичайне любовне розчарування переростає в трагедію самотності людини в бездуховному міщанському оточенні.

Перед нами постають образи – символи самотності.

Чому троянди немов неживі,

Кохана, скажи мені?

Чому, скажи, в зеленій траві

Фіалки такі мовчазні?

Чому так гірко дзвенить і співа

Жайворонком блакить?

Чому в своєму диханні трава

Тління і смерть таїть?

Чому холодне сонце поля

В задумі похмурій мина?

Чому така пустельна земля

І сіра, мов труна?

Чому мене, мов безумця, в пітьму

Моя печаль жене?

Скажи, кохана моя, чому

Покинула ти мене?

(Переклад Л. Первомайського)

Очікувана відповідь

Однією з особливостей збірки можна вважати пейзажні замальовки, де природа виступає як жива істота: подібно героєві вона сумує і радіє. Вірш звучить як пісня мінорної тональності. У поезії знаходимо образи фіалки, трави, жайворонка…*

Коли розлучаються двоє,

За руки беруться вони,

І плачуть, і тяжко зітхають,

Без ліку зітхають, смутні.

З тобою ми вдвох не зітхали.

Ніколи не плакали ми;

Той сум, оті тяжкі зітхання

Прийшли до нас згодом самі.

(Переклад М. Славинського)

Очікувана відповідь

Центральна тема вірша – тема розлуки, прощання. Відчуття втрати завжди приходить пізніше, особливо, якщо йдеться про нерозділене кохання. Поет любить і страждає через те, що кохана дівчина не відповідає йому взаємністю.

Не знаю, що стало зо мною,

Сумує серце моє,-

Мені ні сну, ні спокою

Казка стара не дає.

Повітря свіже – смеркає,

Привільний Рейн затих;

Вечірній промінь грає

Ген на шпилях гірських.

Незнана красуня на кручі

Сидить у самоті,

Упали на шати блискучі

Коси її золоті.

Із золота гребінь має,

І косу розчісує ним,

І дикої пісні співає,

Не співаної ніким.

В човні рибалку в цю пору

Проймає нестерпний біль,

Він дивиться тільки вгору –

Не бачить ні скель, ні хвилі.

Зникають в потоці бурхливім

І човен, і хлопець з очей.

І все це своїм співом

Зробила Лорелей.

(Переклад Л. Первомайського)

Очікувана відповідь

Пісня написана на зразок народних пісень. Ключовим у творі є образ, традиційний для німецького фольклору, – образ Лорелей, дівчини – сирени з Рейну, що чарувала рибалок своїм співом. Це давня народна легенда про загиблу нещасну красуню, яка випливає на узбережжя і заворожує всіх, хто пропливає Рейном.

Зачаровані красою русалки, човнярі втрачають пильність і гинуть. Саме Гейне зробив цей сюжет дуже популярним, і його вірш став народною піснею.

Любили вони – та обоє

Дивились, немов вороги,

І вперто обоє мовчали,

Хоч мліли обоє з жаги.

Вони розлучились – лиш зрідка

Їх сни єднали німі.

Вони давно вже померли

Й не знали про те самі.

(Переклад Л. Первомайського)

Очікувана відповідь

Любовні страждання юності сприймаються автором на відстані часу та переосмислюються події тієї пори. Юнацькі страждання тепер дорогі для поета лише як спогади.

Читання та короткий аналіз поезій, запропонованих учнями

IV. Рефлексія

1. Підбиття підсумків

Учитель. Нерадісним було кохання Гейне до Амалії. А через сім років Генріх закохується в молодшу сестру Амалії – Терезу. Але й ця дівчина не відповіла поету взаємністю. І знову – нещасне кохання, душевні страждання і – нові вірші, які пізніше увійдуть до циклу “Знову на батьківщині”. Узагалі, тема нещасного кохання – не нова для поетів, але твори Гейне відрізняються тим, що в них не лише душевний біль, але й соціальний протест – ніколи б багатий дядько Соломон не погодився на шлюб своєї доньки з бідним небожем.

Поет страждає через невизнання родичами його особистості. Він значно краще почувається серед простих, щирих людей, ніж серед “золотої молоді”. Гейне, як і всі поети, страждає через самотність, але його ліричний герой не мовчазний і не покірний. Гейнівський герой не хоче миритися з дійсністю, його не приваблює зустріч з коханою на небесах, він прагне звичайного людського щастя на землі.

Віршам Гейне властиві глибока задушевність, щирість, зрозумілість і простота, але романтична відвертість не завжди знаходить розуміння, нерідко вона викликає сміх.

2. Стратегія “Одне слово”

Методичний коментар

Стратегія “Одне слово” використовується для узагальнення опрацьованого матеріалу. Учитель говорить початок речення, учні по черзі додають до нього по одному слову, яке на їхню думку найбільш точно відповідає змісту речення.

Завершите речення “Ліричний герой Гейне…”.

V. Домашнє завдання

Підготувати картки для стратегії “Збережи останнє слово за мною” до теми “Змалювання природи в поезіях Г. Гейне – спосіб бачення світу і пізнання власної душі” і/або: знайти висловлювання Гейне та прокоментувати ті з них, що найбільше сподобались; підготуватись до виразного читання віршів Г. Гейне напам’ять.