Гейне, Як яскравий представник німецького романтизму. Романтизм – ідейний і художній напрямок у європейській культурі, яке відобразило розчарування в ідеях просвітництва та французької революції. Темами романтизму були спрага свободи особистості, свободи народів і країн, громадянська незалежність, розлад між ідеалами і дійсністю.
Тема романтизму – світова скорбота, національно-визвольна боротьба, містичний потойбічний світ, природа як дзеркало людських почуттів. Для романтичних творів характерним є розкриття душевного стану
Романтична традиція в збірці “Книга пісень” – теми, ідеї, засоби зображують любов. (Чарівна природа, нещасна любов, гротеск у зображенні жінки, її жорстокої краси, східні мотиви втечі, подорожі, боротьба зі стихією ліричного героя, надії на революції, мріях про майбутню свободу і т. п..) Образи жінок у віршах Гейне. Жінка-дівчинка у вірші “Коли ти моя чарівниця…”; жінка-діва у вірші “Піднявшись над дзеркалом Рейну”; жінка-муза у вірші “А. В. Шлегель “, жінка-перлина у вірші” Красуня-рибалка… “, образ жінки-фатуму Лорелеї у вірші” Не знаю, що стало зі мною… “. Образ нездійсненним кохання у вірші “Кедр і Пальма”, образ щасливого кохання у вірші “На крилах пісень”, образ любові-боротьби у вірші “Вони любили один одного…”, образ кохання-страждання у вірші “Хотів би в єдине слово…” . Мої улюблені вірші Гейне.
Балада “Лорелея”, “Вони любили…”, “Кедр і Пальма”, “Забув я біль свою уві сні…”, “Хотів би в єдине слово…” – романтичний образ німецької жінки, самотності ліричного героя, нещасливою нерозділеного кохання. Гейне як останній німецький романтик. Гейне як символічна фігура в європейській, українській та російській культурі.
Гейне – один з найвідоміших в Україні і Росії поетів-романтиків. Його перекладали М. Лєрмонтов, Ф. Тютчев, О. Блок, X. Алчевська, Леся Українка, Музику на його твори писали Фр. Шуберт і Р. Шуман, Р. Вагнер, Д. Шостакович, М. Кармінський.