Літописи, найвизначніші пам’ятки історичної літератури Древньої Русі, були написані як хроніки (щорічні записи, анали) і містять у собі також різний літературний матеріал: розповіді, легенди, біографії й запозичення з візантійських хронік і т. п. Літописання на Русі почалося в Києві, а перше літописне введення, що дійшло до нас у декількох редакціях за назвою “Повість минулих літ”, було укладене Печерським ченцем Нестором близько 1110 . Йому передували трохи київських (перше приблизно 1039 р.) і новгородських відомостей.
“Початковий
Нестір Не тільки доповнив “Початковий Літопис” (що є на результаті 1093 р.), а й продовжив її до 1110 р., додавши відомості про міжусобиці між
Третя редакція “Повести” складена приблизно в 1118 році в Києво-Печерськім монастирі.
“Повість минулих літ” лягла в основу подальшого літописання в Києві й інших центрах Русі.