Найдавніші пам’ятки світської літератури Київської Русі – літописи. Літописи – це хронологічний опис важливих історичних подій, очевидцем яких бум сам літописець або про які він чув від когось з очевидців чи вичитав з писемних джерел – “військових повістей”, монастирських переказів, повчань тощо. У цій пам’ятці – докладні відомості про територію, заселену слов’янами, про полян, древлян, радимичів, сіверян та інші племена, на які поділялися східні слов’яни, про, їхні звичаї та мову.
Щире захоплення героїчним минулим
Розповідається в літописі також про захланність і ненажерливість князя Ігоря та про помсту за нього древлянам княгині Ольги,
“Повість минулих літ” – золотий гомін давнини. Уже в самому заголовку літопису прочитується великий патріотичний намір його автора. “Повість…” мовби звертається до існуючого покоління із закликом бути гідним тих, кого вже немає, але хто полишив по собі добру пам’ять в історії.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)