У літературі, та й, погодитеся, у повсякденному житті доводиться часто зустрічатися з жінками, які рабськи терплять побої й знущання чоловіка, причому іншого шляху перед собою не бачать і не уявляють життя без другої половини. Люблять? На чому ж грунтується таке почуття? Думаю, на сліпій покірності
А може, як і Марія з однойменного твору Уласа Самчука, ці жінки пізніше відчують себе особистостями, сформуються, змужніють тільки поруч із улюбленими. Адже й у серце Марії разом з Корнієм прийшло умиротворення, всепрощення, ніжність до усього
Погодитеся, розірвати шлюб легше всього. Проте, необхідно виховати дітей так, щоб і на початку життя могутня духовна сила піднімала їх до теперішньої любові, що не знає почуття страху, одухотворена не тільки зовнішньої, але й, насамперед, внутрішньою красою. Саме багатством душі вражає перша красуня села з оповідання “Вино із троянд”
Більша спрага духовності піднімає цих людей, облагороджує. Вони, справді гідні високої людської любові
Хоча любові не можна навчити, але можна й потрібно думати про любов, готуватися до неї: любов, за моїм переконанням, – це серйозна й щаслива перевірка людини, його моральних якостей. Уміти в любові залишатися людиною шляхетним, думаю, дуже важко. Тут від людини потрібні більші внутрішні зусилля. І краса, і достоїнство виміряються в житті тим, як людина любить
Любов, як і дружба, рідко приходить сама по собі, її потрібно заслужити, до її потрібно дорости, потрібно навчитися любити. Можна створити свою любов – чист і світлу, а можна й зруйнувати. Це залежить від кожного з нас.
Ніж більш духовно багата людина, тим повнокровніше його життя, тим цікавіше й більше приваблива людина для інших людей. Чим більше я можу віддати добра, уваги, турботи, тепла й почуттів, тим більше я одержу від інших
Той, хто не вміє любити, ніколи не зрозуміє этого. Він також зможе пережити любов, але не буде шляхетним, тому що не принесе нікому радості. А теперішня любов – завжди радість, навіть якщо вона не взаємна, тому що це радість віддавати себе коханій людині, думати про нього, піклуватися, пам’ятати щохвилини, бути перед ним внутрішньо відповідальним за свої вчинки. І в теперішній любові немає місця недовірі, розпачу, образам, злості… Теперішня любов шляхетна: вона завжди – прагнення на щастя того, кого ти любиш