Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали колоду. На ній були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійшла вказівка з тресту. Прочитали.
Просять вислати сто колод у трест і тисячу в главк, бо нема на чому писати. Скликали загальні збори, намітили рубежі, взяли зобов’язання, відправили колоди.
Незабаром до лісгоспу прийшло десять колод з інструкцією, як інвентаризувати ліс. Провели інвентаризацію, відіслали в трест звіт із п’ятдесяти колод,
З тресту додали тридцять колод інструкції, як розшифрувати буклет із главку.
У лісгоспі негайно склали звіт про те, як зрозуміли інструкції і що думають робити, відіслали його на двохстах колодах.
Заодно послали п’ять тисяч колод у трест, десять тисяч – у главк, двадцять тисяч – у міністерство, як і вимагалось.
У наступних керівних матеріалах
Якось у кабінеті Ведмедя пролунав телефонний дзвінок – телефонував керуючий трестом. Він дорікав, що лісгосп прислав річний звіт на трухлявій палиці з ліщини. А наступного дня на виламаній із стільця ніжці прийшов наказ про те, що лісове господарство ліквідується.
Ведмідь заспокоював працівників: нічого, мовляв, мобілізуємося, розкорчуємо пеньки й візьмемося за землеробство.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Гуморески Є. дударя “Лісова казка” висміює бюрократизм, паперову тяганину, яка й донині процвітає у нашому суспільстві. Чиновники дуже часто дійсно корисні справи підмінюють “паперовою роботою” – планами, звітами, які забирають і час, і сили, і матеріальні кошти, не приносячи нікому справжньої користі. Тому-то твір має підзаголовок “для дорослих”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)