ЗРАЗКИ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ
“Лише краса божественна і видима водночас, а коли так, то вона – шлях чуттєвого, шлях митця до духу…” (На матеріалі вивчених творів)
У житті людини є все: добро і зло, прекрасне і потворне, злети духу і побут. І якщо більша частина названого є категоріями духовними, то краса – категорія духовна і видима одночасно.
Кожен твір мистецтва – це гімн земній красі, який є свідченням духовного злету митця.
По-перше, для створення краси митець повинен мати божественну
По-друге, на створення шедеврів Майстра надихає звичайне людське життя.
Наприклад, варіантів розповіді про двох закоханих на ім’я Ромео та Джульетта за всі часи існування людства з’явилася чимало. Але в історію літератури увійшов один, автором якого був В. Шекспір. Саме його талант перетворив звичайну для середньовіччя історію ворожнечі двох родин на гімн красі стосунків закоханих і заклик до гуманізму.
Об’єктом зображення у творах митців усіх століть було звичайне людське життя. Вони лише допомагали побачити в ньому красу. По-справжньому прекрасними в їхніх творах були тільки
Особисто для мене важливо, щоб герой був прикладом, закликав змінюватися на краще. Наприклад, замислитися над проблемою справжньої краси мене змусив роман О. Вайльда “Портрет Доріана Грея”.
Отже, по-справжньому красивим є те, що осяяне злетом духу митця.
Які життеві цінності е вічними, а які скороминущими?
Ми звикли до традиційного ділення на цінності матеріальні та духовні. Кожен може легко визначитися з їх класифікацією. Але багато тих, хто у гонитві за цінностями матеріальним, замислюється над їх скороминущістю.
Я вважаю, що саме духовні цінності – вічні, а матеріальні – скороминущі.
Кохання між двома – це найвищий прояв любові та гуманізму. Це почуття буде жити доти, доки житиме людство. Будь-які матеріальні цінності колись зникнуть.
Зникли ж з обличчя землі майже всі сім чудес світу!
Як приклад, я хочу згадати митців усіх часів і народів, які оспівували кохання: Гомер в “Одіссеї”, В. Гюго в своєму “Соборі Паризької Богоматері”, М. Булгаков у “Майстрі та Маргариті” та ін. Справді, кохання – вічна цінність, яка змушує людство бути гуманним, чуйним і людяним. Саме завдяки коханню людство має надію вижити.
Ще одним прикладом може бути найвеличніша споруда серед тих, які мені відомі, – собор Паризької Богоматері. Він може зникнути через якийсь природний катаклізм або війну. Але залишиться його духовний “двійник” – роман великого В. Гюго.
Отже, вічними є саме духовні цінності.