Крім власне легенд апокрифічного змісту, в українській словесності існує легендарний ліро-епос. Його складають старцівські пісні.
Старцівські пісні – пісні легендового характеру біблійного або апокрифічного змісту. Вони поєднують у собі риси лірики (елегій но-медитативний характер осмислення дійсності; строфічна будова, римування) та епосу (сюжетно-фабульна побудова). Виконувались переважно старцями, мандрівними дяками і називались “побожні лісні” або “псалми”.
Найбільшу групу становлять Твори сюжетного характеру,
Вчений також подає ряд пісенних легенд із Христології, які багато в чому споріднені із церковними колядками (“Утеча до Єгипту і чудо з пшеницею”, “Пречиста ховає Христа”; “Пречиста шукає Христа”,
Багато з цих пісень книжного походження (походять від текстів богогласникового типу). Однак маємо підстави до народних зарахувати лише ті твори, які в процесі побутування асимілювались і мовою та стилем уподібнились до народних, втративши риси книжної мови.
Друга група старцівських пісень – баладного характеру: у них апокрифічна основа переплетена з драматичним сюжетом побутового змісту. Найпоширеніші з них пісні “про дівчину, занесену сатаною до пекла” та “про розмову грішної дівчини з Христом” (в основі якої відома євангельська Історія про розмову Христа з самарянкою). Обидва ці сюжети споріднені мотивом погублення матір´ю власних дітей, і мають паралелі у словесності багатьох європейських народів.
Тому Ф. Колесса відносить подібні твори до мандрівних.
Окрему групу становлять старцівські релігійні пісні філософсько-моралізаторського характеру: роздумування над марнотою цього світу, про грішну душу, смерть, правду і неправду. У них переважає ліричне начало, однак чітко проступають і риси народної епіки.
Отже, близько споріднені з апокрифічною легендою (будучи її своєрідним різновидом у іншому формальному вираженні), старцівські пісні виявляють спільні риси з народною лірикою: календарно-обрядовою (церковними колядками, великодніми величаннями Христа та Марії), родинно-обрядовою; а також з ліро-епосом, особливо баладами. Оскільки багато з них книжного походження, то спостерігається й зв´язок з писемною словесністю, зокрема з давньою літературою.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)