Лев Толстой 1828 – 1910
Скарбниця філолога
РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР”
Кутузов і Наполеон
У романі “Війна і мир” Кутузов і Наполеон протиставляються в усіх подробицях свого історичного й людського існування.
Відсутність “героїчності” в зовнішності Кутузова (“проста стара людина”, на обличчі “стареча лагідна усмішка”), його добродушність, батьківське піклування про побут солдатів контрастують з показним акторством Наполеона, що здебільшого зосереджений на фіксації враження, яке він справляє на
Разом з тим Кутузов і Наполеон – “дещо більше, ніж персонажі”. Фігури російського й французького полководців виростають у символи двох різноспрямованих етичних сил. Розмірковуючи про мудрість і полководницький талант Кутузова, Андрій Болконський відзначає важливу рису головнокомандуючого – відмову від усього особистого, егоїстичного, спрямованого на задоволення марнославства.
Кутузов “розуміє, що є щось сильніше і значніше за його волю, – це неминучий хід подій, і він вміє бачити їх, вміє розуміти їхнє значення і з огляду на це значення вміє відмовлятися від участі в цих подіях,
Толстой розвіяв “наполеонівський міф” з позицій моральної філософії.