Лев Миколайович Толстой, коли був учасником Севастопольської оборони, став свідком поразки російської армії. Під час військових дій, Толстой побачив всі жахи війни, поведінка людини на війні, а також ті страждання і позбавлення, що війна приносить людству. Письменник побачив що таке справжній патріотизм. Побачене під час військових дій і отриманий Толстим досвід, яскраво виявилися в творі “Війна і мир”.
У своєму творі великий російський письменник зобразив події двох воєн: 1805 – 1807 року і Вітчизняну 1812 року. Особливу увагу Лев Миколайович
Кутузов, який об’їжджав позиції перед початком Бородінської битви, побачив “чудовий, незрівнянний народ”, який готовий був віддати власні життя заради майбутнього своєї Батьківщини.
Лев Миколайович Толстой у своєму творі показав, що Росія здобула у війні 1812 року перемогу завдяки всьому народу, а не якимось окремим особистостям. Письменник зобразив непохитність
Характерним проявом героїзму російських солдатів є поведінка полкам князя Андрія Болконського, коли перебуваючи в безвихідному становищі, прості російські солдати перебуваючи без їжі, без підтримки “… Убитих відтягали за фронт, поранених відносили, ряди змикалися. Якщо відбігали солдати, то вони відразу ж поспішно поверталися “.
Зображений у романі подвиг і справжній патріотизм не тільки простих солдатів, а й кращих представників дворянства на прикладі князя Андрія Болконського та П’єра Безухова. Андрій, який міг би просто відсидітися під час військових дій в штабі, відправляється на фронт, де командує полком.
Під час військових дій він не ховається за спини солдатів, він вендети їх у бій за свою Батьківщину і в результаті отримує поранення. Яке виявляється для Андрія смертельним. П’єр Безухов, який ніколи не був військовим, також як і Андрій Болконський відправляється на поле битви. Зображено у романі і ставлення до війни кращих представників дворянства, які не брали безпосередньої участі в бойових діях, проте, перебуваючи далеко від лінії фронту, ніж могли намагалися допомогти своїй Вітчизні.
Так, наприклад, сім’я Ростових, залишаючи Москву, відвозила на підводах своє майно. Але, побачивши біль і страждання поранених солдатів, Наташа Ростова і старий граф Ростов приймають рішення віддати ці самі підводи пораненим, а своє майно просто залишають на розграбування французам. Чимало місце відведено у романі “Війна і мир” і діям невеликих загонів партизан, наприклад, загону Денисова, які завдавали невеликі, але відчутні удари по Наполеонівської армії.
Таким чином, у творі ми бачимо різні прояви боротьби російського народу, незалежно від походження і стану, з ворогом. Проявлений героїзм і патріотизм допомогли стати справжньою, як сказав Лев Миколайович Толстой, “дубиною народної війни”, яка зуміла здобути перемогу над загарбниками. У своєму творі Лев Толстой зобразив не лише героїзм і патріотизм, які притаманні російському народові.
Письменник яскраво показав як російські люди вміють переживати за людей, співчувати навіть ворогові. Кутузов, звертаючись до солдатів, які служили в Преображенському полку, говорить, що наші солдати нещадно били французів, коли ті були сильні. Але тепер, коли ворог слабкий, можна його і пожаліти.
Адже французи, хоч і прийшли з метою завоювати чужу землю, теж є людьми. Таким чином Лев Миколайович Толстой яскраво зображує притаманний російському народові гуманізм. Але, найголовнішою заслугою великого російського письменника є те, що він зумів показати Вітчизняну війну 1812 року справді народною, адже свою Батьківщину, свою Росію захищав весь народ: і простий селянин, і знатний дворянин.
А та художня сила, з якою показано велич народу-переможця, зробила роман-епопею “Війна і мир” одним з самих значущих творів світової літератури всіх часів.