Виявляється, ти повинен піймати не Щастя, а Шанс, що дає Доля, щоб ти міг на Щастя прийти. От ми й вертаємося до тому, із чого починалися наші міркування, – до важливості зупинки й стоп-кадру, якщо ти хочеш, щоб коли-небудь Щастя саме до прийшло до тебе, а через тебе до інших істот і навколишнього світу
Помнете, я ділилася з вами, як у своїй уяві представляла багатьох з вас, що читають цю статтю: незнайомі особи, образи, різні обставини й ситуації – людин бере в руки журнал, відкриває, читає електронне послання, доходить до останнього питання,
Мені дуже цікаво довідатися, як потім, після цього зложиться ваш день, тиждень, рік, ваше життя… Мені дуже цікаво довідатися, що ви вирішили, який підхід вибрали і як відповістили на останнє запитання стерти або не стерти цей лист у своєму серці й у своїй свідомості!..
Отож, прийшов час розкрити вам секрет мого досить не дозвільної цікавості
Думаю, ви вже догадалися й зрозуміли – цей стоп-кадр і є та сама благословенна мить Шансу, то самий підходящий час переосмислити багато чого, зробити правильні вибори й намітити відповідні кроки, на які ми могли б одержати схвалення долі й благословення
Як правило, він приходить у самих незначні й на перший погляд банальних ситуаціях, дуже зручних для цього випадку: саме в такій непривабливій оправі можна сховати коштовність, таємницю, загадку й урок, які треба знайти й розгадати, для того щоб ми самі, наш день і наше життя змінилися клучшему.
Хоронителеві долі, що у подібній ситуації ховає для вас Шанс, що вказує Шлях на Щастя, не потрібні ні ваші “бравуры”, ні ваші розважливі, що швидко міркують мозки, ні ваші захвати й страсті, ні ваші оригінальні теорії, амбіції й проекти (такої мови він просто не розуміє). Йому потрібна ваша дійсність, ваша щирість, ваше чисте й трепетне серце, відкрите до всього, йому потрібні ваші справжні зусилля… От чому справа не в ситуації, який би вона не була, а в тім, як ми на неї реагуємо, а сам секрет у зупинці, у стоп-кадрі, що дозволяє всьому штучному у вас зупинитися, а вес справжньому виявитися
Помнете? Відкрили журнал, прочитали послання – а далі стоп-кадр
А далі що буде? Саме далі все залежить від вас, за умови що ви зрозуміли, що будь-яке ваше зусилля, крок, переосмислення або вибір, зроблений у такий момент (по суті, нульової крапки), може змінити вашу долю до кращого. Важливо, щоб вибір був вірний, а реакція справжня – від серця, не від розуму, і щоб серце знало, що завдяки цій ситуації йому відкрилися дивні речі й дивна можливість діяти, трудитися, проявляти зусилля, жити по-новому… От для чого потрібний стоп-кадр, от для чого потрібна зупинка
Відкривши й переосмисливши багато чого, ти продовжуєш боятися, тому що не знаєш, як правильно далі надходити (а ніяка “конкретика” так і не спадає на думку), ти заздалегідь знаєш, що все нове буде непросто, що багато кроків будуть хворобливими, що самому треба мінятися й рости, але тобі вже нічого не страшно, тому що ти сам уже трішки іншої… Тому що перший “дарунок богів”, що Шанс приносить як благословення долі, – це крила, це радість і смак життя, це натхнення й загадкове відчуття, немов до цього ти не жив, а тепер відродився… “Життя – це народження, що не припиняється, і себе приймаєш таким, яким стаєш” (Екзюпері).
Це шлях і перший крок, що веде на Щастя, відчуття життя до й після стоп-кадру; стан душі й свідомості інше, чим було до цього, і ти сам іншої, чим був тільки що…
Неважливо, що змінилося в результаті: ваш день, тиждень, рік або все життя, – важливо, що якісні зміни до кращого відбулися, до якого проміжку часу вони не ставилися б. Важливо, що в тебе повітря не було, а тепер він з’явився; що ти не сподівався, не вірив і не любив, а тепер знову сподіваєшся, віриш і любиш; що ти мало що розумів і мало що міг, а тепер багато чого відкрив, багато чого зрозумів і багато чого можеш… Важливо, що до цього ти замикався в собі й перебував у своєму дорогоцінному мирке, нікого до себе не пускаючи, відгородивши себе від інших кам’яною стіною, а тепер біжиш назустріч людям, своїм рідним і близьким і усім світом – стіна була, і от її не стало
Олена Сикирич
(2 votes, average: 4.50 out of 5)