Іван Крилов Вовк і ягня Перекладач: М. Терещенко
Джерело: З книги: Зарубіжна література. 6 клас. Посібник-хрестоматия/ Упорядник Б. Б. Щавурський – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2004. У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів в Історії ми досить знаєм.
Та ми історій не складаєм, А в байці можем це розповісти. У спеку до струмка зайшло Ягня напитись; І треба ж тут біді случитись, Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив.
Ягнятко бачить він і хоче поживитись, Та він цьому надать законних прав хотів, І каже: “Як, нахабо, смієш
Напій Піском бруднити? За це бо, далебі,
Зірву я голову тобі!”- “Якщо пресвітлий Вовк дозволить, Насмілюсь вам сказать, що воду в ручаю Від Світлості я нижче кроків на сто п’ю; І гніватися він даремно зволить: Адже мутить пиття ніяк не можу я”- “Так це брехня моя? Негіднику! звідкіль таке нахабство в світі?
Пригадую, як ти в позаторішнім літі Зі мною надто грубий був: Цього я, друже мій, ще не забув!”- “Та згляньсь, нема мені ще й року зроду”, – Відмовило Ягня. – “То, певно, був твій брат”.- “Не маю я братів”. – “То, може, кум, чи сват,
Чи
Чи час тут розбирать провини всі, щеня? Ти винне тим уже, що хочу я, бач, їсти”. Сказав – і в темний ліс Вовк поволік Ягня.