Мова – це найважливіший засіб спілкування між людьми. Всі сторони громадського життя, всі процеси пізнавальної й творчої діяльності людини, кожна мить її свідомості супроводжується мовою. Чиста, добра Мова – це найважливіше багатство кожного людини
Багато письменників висловлювали свою любов і повагу до рідної мови. Владимир Сосюра у вірші “Любите Україну” писав:
Любите Україну в сні й наяву, вишневу свою Україну, красу Ту, вічно жива й нову, і мова її солов’їний
Поет призвав любити все рідне, українське, порівнював
У вірші “До брата” Володимир Сосюра, звертаючись до кожного українця, говорить: “Коли ж забудеш рідну мову, втратиш душу ти свою”. Історія знає багато прикладів, коли народи, які забували рідну мову, зникали. Протягом сторіч Українська мова випробовувала багато утисків. Царський уряд забороняло використати рідну мову, видавало різні укази, заперечувало сам факт існування українського народу як окремого етнічного співтовариства.
Не більше легкої була ситуація й на західноукраїнських землях. Але народ зберіг мову, а через нього й національна свідомість
Прийшли
Люди начебто забули, що кожне слово має силу найжорстокішої зброї й найкращого цілителя. Погано, лайка руйнує душу людини, робить її черствої, не здатної на співчуття й любов
Отже, озираючись на минуле, кидаючи оком у Майбутнє, ми повинні чітко засвоїти, що добра мова – це найбільше багатство й усього суспільства, і окремого громадянина нашої України