Федір Достоєвський і його творчість знамениті не тільки яскравим і глибоким відображення філософських проблем його часу, а й унікальними за своєю детальністю і ретельністю описами поведінки та характерів головних героїв творів. Досить детально досліджується внутрішній світ героїв роману “Злочин і кара”. Показані не тільки одномоментні мотиви діяльності людей, але і їх розвиток та психологічні зміни.
Основним прикладом створення власної філософії і свого особистого світу в романі є його головний герой Родіон Раскольніков. Незважаючи
Але, незважаючи на те, що в цілому злочин виявився успішним і ефективним, після його скоєння головний герой зазнав страждань у зв’язку з муками власного сумління, не поліпшивши ні своє життя, ні життя оточуючих. Проте, Родіон
Говорячи про інших героїв роману, можна відзначити, що для них наявність власної філософії теж характерна. Втім, не можна сказати, що з їх позицій світосприйняття було настільки ж складним і суперечливим, як з позиції Раскольнікова. Наприклад, для Катерини Іванівни була характерна висока моральність, не можна сказати, що вона коли-небудь від неї відмовлялася, навіть у найскладніші моменти свого життя. В деякій мірі суперечлива натура Сонечки Мармеладової. Її злочин не є настільки ж страшним, як злочин Раскольнікова, але, тим не менш, за задумом автора вона теж злочинниця, але також не позбавлена??і хороших людських якостей.
Характери інших героїв роману далекі від однорідності й ідеалу, кожен з них є носієм власної філософії і поглядів на світ.
Роман Федора Достоєвського “Злочин і кара” дає читачам вичерпне уявлення про те, наскільки сильно кожна людина і її дії залежать від внутрішнього світу і філософії. Як мені здається, цей роман є реалістичним – у житті все нерідко складається подібним чином.