Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив (1)
Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки!
Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа!
Третя штука: угадай. Що думати буду? І от тобі цілий рік Для того розсуду!”
Відійшов багач назад Та так йому нудно! Не вгадати – так біда,
А вгадати – трудно! Сидить, плаче неборак, Козак проїжджає…
“Чого плачете ви так?” – Багача питає. Той і каже, так і так!.. “Не
Коли так, то я за вас На відвіт (2) поїду!” І палицю в руки взяв, В кожух одягнувся,
Чорні вуса підбілив, В чоботи узувся. І чимдуж до короля. Король поглядає.
“А що, пане, скілько зір?” – З міною (3) питає. А той поли ті підняв. Чи як довелося. “Стілько, – каже, – в небі зір,
Скілько тут волосся”. Задумався сам король Від сего відвіту. “Ану, – каже, – покажи
Середину світу!” А той палицю підняв. Може, з піваршина,
Та в підлогу нею гуп: “Отут середина!” Почухався наш король, Ще раз поглядає. “Що ж я думаю тепер?” – Козака питає, “думаєте, що я пан!”
А козак із Січі!” Здивувався наш король, Подарував тому,
А козака відіслав (1) Зволити – дозволити. (2) Відвіт – відповідь (3) Міна – специфічний вираз обличчя.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Співомовка С. Руданського “Козак і король” побудована на фольклорному сюжеті: тут і казкові елементи, і загадки, і легенди про кмітливість запорожців та їхню готовність завжди прийти на допомогу іншим. Козак виручив пана, замість нього відгадав загадки короля, давши дотепні відповіді. Як у казці, король виявився справі і нагородив козака
(1 votes, average: 5.00 out of 5)