Козацькі літописи – історико-літературні твори кінця XVII-XVIII ст., в яких висвітлювалася історія України, козацтва. В їх основі – бурхливі політичні події другої половини XVII – початку XVIII ст., війна українського народу 1648-54 під проводом Б. Хмельницького, які мали надзвичайно великий вплив на кристалізацію національної свідомості українського народу. Автори К. л. (переважно військові канцеляристи, освічені вищі козацькі чини) залучали до своїх творів нові джерела (документи урядових та монастирських архівів, зарубіжні хроніки), переосмислювали
Вони давали подіям особистісне тлумачення, намагалися створити цілісну і переконливу модель української історії, виділити в оповіді головні епізоди, проаналізувати їх та встановити між ними зв’язок. Таким чином опис історії переростав у її художнє дослідження. Рушійною силою історії, на думку авторів,
К. л. вважаються літописи Самовидця, Григорія Грабянки і Самійла Величка. Завершує традицію К. л. “Історія русів”. Кожна із цих пам’яток є складною, багатоплановою розповіддю про події Хмельниччини, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій, битв, повстань, змов, окремі документи, тлумачення тих чи інших подій життя України. Кожен з творів – оригінальне полотно, яке має свої особливості.
Якщо літопис Самовидця відзначається оригінальністю їх змісту та простим викладом подій, то інші – бароковим типом світосприймання, у них вже спостерігається наближення викладу до літературного. Літопис Самовидця об’єктивно оповідає про події і фактографічно їх змальовує, а Григорій Грабянка та Самійло Величко користуються при написанні своїх творів безліччю джерел. Писані вони тогочасною Літературною мовою у формі порічних записів, оповідань, сказань, повістей із залученням різних документів.
У них наявні розгорнуті характеристики героїв, детальні описи батальних сцен, інтерпретовані історичні перекази, легенди. Використані прислів’я, приказки, фразеологізми. К. л. дійшли до нас у рукописних списках, дослідження яких почалося ще у XIX ст. (П. Куліш, М. Максимович, О. Левицький, І. Франко). Матеріали К. л. – джерело літературної творчості (Т.
Шевченко, П. Куліш, М. Старицький, П. Загребельний, Вал. Шевчук та ін.).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)