Пригрезившаяся Васавадатта (Svapna-vasavadatta) – П’єса у віршах і прозі Цар Удаяна, владика країни ватсов, зазнав поразки в битві й втратив половину царства Його мудрий міністр Яугандхараяна розуміє, що повернути загублене можна лише за допомогою могущесвенного пануючи Магадхи Даршаки. Для цього Удаяне потрібно вступити з ним у родинний сполучник – женитися на сестрі пануючи Даршаки Падмавати. Але Удаяна так сильно любить свою’супругу Васавадатту, що ніколи не погодиться на новий шлюб. І тоді Яугандхараяна прибігає до хитрості: він підпалює
Там при відвідуванні царівною Падмавати лісової обителі пустельників Яугандхараяна представляє їй Васавадатту під ім’ям Авантики як свою сестру, чий чоловік виїхав на чужину, і просить Падмавати прийняти неї на час під своє заступництво. Коли незабаром після цього в Раджагриху, столицю Магадхи, прибуває як царський гість Удаяна, Васавадатта-Авантика вже стала улюбленою служницею й подругою Падмавати. Скорений достоїнствами Удаяни, цар Даршака пропонує йому в дружин Падмавати.
Як ні прив’язана Васавадатга до Падмавати, її мучить почуття неспроможних ревнощів. Але один раз вона й Падмавати випадково чують у палацовому парку бесіду Удаяни з його другом брахманом Васантакой. Удаяна зізнається Васантаке, що він “цілком відданий Падмавати за красу її, за розум, за ніжність але серцем – немає! Воно, як колись, належить Васавадатте”.
Для Васавадатти слова ці служать розрадою й хоч якоюсь нагородою за страждання, а Падмавати, хоча спочатку їй гірко їх чути, віддає належне шляхетності Удаяни і його вірності пам’яті загиблий чоловік і жінка. Через кілька днів, розшукуючи Падмавати, Васавадатга застає Удаяну сплячої в одному з павільйонів парку. Прийнявши в темряві його за Падмавати, вона сідає до нього на постіль, і раптом Удаяна в напівдрімоті заговорює з нею, простягає до неї руки, просить простити його.
Васавадатга швидко йде, а Удаяна залишається в невіданні, чи бачив він сон, і тоді “щастям було б не просипатися”, або марив наяву, і тоді “нехай би вічно тривала така мрія!”.
У сполучнику з Даршакой Удаяна перемагає ворогів і повертає собі царство
На врочисте свято перемоги прибувають посланці батька й матері Васавадатти. Годувальниця Васавадатти вручає цареві на пам’ять про неї її портрет, і отут, до свого подиву, Падмавати довідається на цьому портреті свою служницю Авантику. Раптово з’являється переодягнений Яугандхараяна й просить Падмавати повернути йому раніше залишену на її піклування сестру. Уже передчуваючи, ким виявиться її служниця, Падмавати сама викликається неї привести, а коли та приходить, то спочатку годувальниця, а потім, не вірячи своїм очам, Удаяна довідаються в мнимої Авантике чудово воскреслу Васавадатту.
Яугандхараяне доводиться розповісти присутньої, чому він задумав і як здійснив свій хитромудрий план. Він просить прощення в Удаяни, одержує його й пророкує своєму государеві довге царювання в любові й згоді із двома прекрасними дружинами-царицями – Васавадаттой і Падмавати.