Переказ змісту поеми Лермонтова “Сашка”

Ближче всього “Сашка” пов’язаний з “юнкерськими” поемами Лермонтова. Але фривольне оповідання про пригоди героя ускладнений тепер розгорнутим зображенням його духовного життя, а також образом оповідача, дуже близького головному героєві, але разом з тем. і відмінного від нього. Строго говорячи, саме оповідач перебуває в центрі поеми, Сашка ж грає скоріше підпорядковану роль. Вони – друзі. Дружба їх заснована на спорідненості характерів.

Оповідач із обуренням фіксує вульгарність і лицемірство більшості суспільств. Для

нього немислимо

…трудячись, як дурна вівця, У рядах дворянства, з рабським униженьем, Прикривши мундиром серце негідника, Шукати чинів, мирячись із людським презреньем, И поклонятися німцям до кінця… У такому суспільстві він приречений на індивідуалістичний бунт: Я для добра був колись гинути рад, Але за добро платили мені презреньем; Я пробіг пороків довгий ряд И пересичений був гірким наслажденьем… Тоді я хладно подивився назад: Як зі свіжого малюнка, згладив фарбу З картини минулих днів, зітхнув і маску Надяг, і буйним сміхом заглушив Слова дурнів, і зухвало їх стратив И, грубо будячи їхню безтурботність,

Глумливо вказував на вічність

Перша строфа “Сашки” близька до останнього, 53-й строфі “Тамбовської казначейши” і містить антиромантичну декларацію. Як і в “Тамбовської казначейше”, все оповідання в “Сашке” витримано в іронічному тоні. Так само численні ліричні відступи й авторські ремарки, та ж розмовна інтонація оповідання, підтримана своєрідної одиннадцатистрочной строфою (ававассддее).

Мовлення характеризується сполученням високого й підкресленого у своїй незвичайності низького складу: місяць “як щит варязький або сир голландської. Сравненье зухвало, але люблю я страх Усе зухвалості, по вільності дворянської”; “И люстри відбивалися в дзеркалах, як зірки в калюжі” і т. п. У всім цьому позначається близькість стилю жартівних поем Пушкіна, його “Євгенію Онєгіну”, до “Сашке” Полежаєва, що тут прямо згадується

И Сашка “був породжений під згубною зіркою. З желаньями безбережними как. вічність”.

И він зштовхнувся з жорстокою й бездушною дійсністю. І він пішов у себе – “И таємних борошн його ніхто не відав”. “В очах його відкритих, але сумних, Знайшли б ви без спостережень далеких Прозренье, гордість; хоч він не був гордий, Як дурний турок иль богатый лорд, Але все-таки себе в числі двоногих Він почитав розумніше дуже багатьох”. І Сашка – тут виникає мотив “Демона” і негайно ж іронічно знімається – ненавидів увесь навколишній світ: “ПРО, якщо б міг він, у блискавку одягнений, Одним ударом весь зруйнувати світло!.. Але до счастию для вас, читач милий, Він не був обдарований подібною силою”. Сашка відрізняється від оповідача, від демонічної натури, відсутністю трагізму, більшою безпосередністю й незгаслою схильністю до земних радостей

Дружнє, навіть любовне й разом з тим іронічне відношення до Сашке породжує скептичний тон оповідача й тоді, коли він говорить про себе самому. Але цей скепсис вільний від нігілізму. Поема виходить за рамки внутрішніх переживань героя в соціальну дійсність.

Беззахисність кріпосних рабів в епізодах з Маврушей розкриває нелюдськість самого інституту кріпосництва. Образ арапа Зафира дає привід згадати загублену їм волю:

Коли й він на березі Гвінеї Мав рідний курінь, дружину, пшоно И намисто червоне на шиї, И чи мало?.. ПРО, там він був ланку У ланцюзі сімей щасливих!..

Демократичні мотиви відчутні в трактуванні образів Тирзы й Параші. Світському суспільству протипоставлені своєю щиросердечною чистотою ці “дівиці – не дівиці… Красуні… назва отут саме!” “ПРО, якщо б знали, скільки в цьому званні серць відмінних, добрих!” Таке гуманістичне зображення “цього звання”, прямо протилежне тому, яке було в “юнкерських” поемах Лермонтова, одержить широке поширення в демократичній літературі середини століття (Соня Мармела-Дова Достоєвського, наприклад) і особливо в революційно-демократичній літературі (” чиЇду вночі…” Некрасова, “Що робити?” Чернишевського).

Ворожнеча до соціального, а не тільки моральному рабству, глибокий гуманізм зливаються в Лермонтова зі справжнім, непоказним, патріотизмом: “Москва, Москва!.. Люблю тебе як син, Як росіянин – сильно, полум’яно й ніжно!” Виражене тут гаряче почуття любові до батьківщини явно перегукується з пафосом вірша “Батьківщина” при всій емоційній стриманості думки, що розкривається логічно в ньому,

Реалістична установка повести, зм’якшення трагедійності, іронія й скепсис стосовно навколишнього суспільства, та й до конфронтуючого йому героєві, напівсерйозне визнання значимості земних радостей, ворожнеча до кріпосництва й до всякого іншого гноблення, симпатії до людей, що коштують за межами суспільства, щира любов до батьківщини – все це свідчить про спроби поета звільнитися від демонізму, про процес подолання його. Таке значення “Сашки” у розвитку Творчості Лермонтова


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Переказ змісту поеми Лермонтова “Сашка”