Короткі сюжети трагедій Шекспіра

Як драматург Шекспір почав виступати з 90-х років XVI століття. Дослідники вважають, що спочатку він обробляв уже існуючі п’єси й лише потім перейшов до створення своїх власних добутків. Втім, багато драм Шекспіра є оригінальними переробками більше древніх п’єс. Спадщина Шекспіра становлять 154 сонета, кілька невеликих поем і тридцять сім п’єс. Найбільшою трагедією Шекспіра є “Гамлет” (1601), або “Трагічна Історія про Гамлета, принца датському” ( “Гамлет”), У цій трагедії відбився історичний парадокс, заключавшийся в тім,

що епоха Відродження, що розкріпачила особистість, з’явилася початком переходу до нового суспільного укладу – капіталістичному.

Розпадання феодальних зв’язків породило найбільший розквіт звільненої думки й живого мистецтва. Але на зміну феодальному миру йшов мир капіталістичний, несший нове рабство для народу, нові окови для думки.

Гуманісти тої епохи могли тільки мріяти про щастя людства, вони могли тлумачити життя, але створити це щастя, змінити життя вони були неспроможні. Вони створювали утопію. Розлад між мрією й дійсністю породжував у них “гамлетівську” скорботу. В основі кожної п’єси

Шекспіра – яскрава й значна подія, що розкривається в русі від початку до розв’язки. Кожна сцена, узята окремо, містить свій драматизм.

Герої Шекспіра не жертви обставин, вони самі створюють обставини, що вирішують їхню долю.

Вони направляють свою волю й щиросердечні сили на певні цілі; висування людини в центр робить менш значним фактором конкретну обстановку події. Театр Шекспіра – театр людини, а тлом для нього є як справжня дійсність, так і більш-менш вигаданий мир. У Шекспіра немає недомовленостей, невиражених підтекстів. Йому властива манера “вивертати назовні внутрішнє життя”, і не тільки її, – зміст подій, що відбуваються, висвітлюється в мовленнях персонажів.

Всі засоби виразності служать Шекспірові для втілення комічного або трагічного в житті. Він вимовляє всі, але разом з тим збуджує уява глядачів і читачів, надаючи їм багато чого домысливать.

П’єси Шекспіра не сходять із театральних подмостков протягом декількох сторіч: величезний поетичний дарунок Шекспіра, безкомпромісність у постановці й рішенні їм найгостріших проблем і напружених моральних конфліктів не можуть застаріти. “Душу нашого століття, чудо нашої сцени, він належить не одному століттю, але всім часам”, – писав про Шекспіра його молодший сучасник, англійський драматург Бен Джонсон


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткі сюжети трагедій Шекспіра