10 клас
В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.
М. НЕКРАСОВ, В. ВІТМЕН, Ш. БОДЛЕР
Конфлікт поета і натовпу в поезії Бодлера “Альбатрос”
Збірка “Квіти зла” складається з шести розділів. Перший, найбільший, має назву “Сплін та ідеал”. У ньому ідеалу протиставлена не сама дійсність, а сплін – важкий хворобливий душевний стан поета, з усім його скептицизмом, зневірою та тугою.
Багато найбільш відомих творів поета належать саме до цього розділу, серед них і поезія “Альбатрос”.
Вірш був написаний 1842
У поезії два антиподи: поет і натовп, уособлені в образах альбатроса та моряків. Саме між ними відбувається конфлікт. Перед читачем розгортається картина знущань мандруючих матросів з птаха, якого спіймано заради розваг. Величний птах, “що люблять пролітати слідами кораблів”, на палубі виглядає
На палубу несуть ясних висот владику,
І сумно тягне він приборкане крило,
Що втратило свою колишню міць велику,
Мов серед буйних вод поламане весло.
Моряки у цьому творі уособлюють людство, яке пливе на своєму судні у безмежжі Всесвіту, не дуже утруднюючи себе роздумами про високе. А альбатрос ( символом поета, творчої особистості, духовної людини.
Автор жаліє альбатроса. На цю думку наштовхує постійне намагання автора підкреслити велич птаха. Хоча в нього поламані крила і він смішно шкутильгає дошками палуби, альбатрос залишається тим самим володарем блакиті, яким був у небі.
Його трагедія у тому, що птах опинився не в своїй стихії. Цей персонаж набуває символічного значення – стає образом самого поета і символом його долі в суспільстві. Так само, як не знаходив порозуміння з людьми (навіть рідними) Шарль Бодлер, і це відбивалося на його творчій долі, так і величний альбатрос серед ворожого до нього натовпу “волочить… крила велетня по землі”:
Поет подібний теж до владаря блакиті,
Що серед хмар, мов блискавка в імлі.
Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій
Він крила велетня волочить по землі.
Конфлікт між юрбою і поетом – не новина для літератури. І те, що митці ставали жертвами насильства з боку тих, хто їх не розумів, також не новина. Але в це протистояння поета і натовпу Шарль Бодлер вклав широкий зміст. По-перше, це конфлікт усього духовного, творчого, талановитого з невіглаством, бездуховністю, безкультур’ям та відсутністю людяності. По-друге, це протистояння піднесеного і буденного, високого і низького, добра і зла. По третє, це протиставлення прекрасного і потворного, гуманізму і жорстокості.
Доля поета у суспільстві трагічна. Такого висновку дійшов поет. Душа ліричного героя “жадає висоти”, але змушена ходити по землі.
В “Альбатросі” стверджується божественна сила мистецтва. Вона втілена у постаті поета. Його душа жадає високого ідеалу, краси, в ньому “міць велика”. Але найчастіше саме поету намагаються обрізати крила, приборкати.
А у разі спротиву – вбити або змусити надовго замовкнути. Таких прикладів у світовій літературі – безліч. Так само, як птах не може протистояти матросам, поет не може сам боротися з суспільством. Бодлерзмальовує сумну картину перемоги зла.
Але поет однаково вивищується над натовпом. Так стверджує Бодлер.
І хоча становище митця в суспільстві, в якому він приречений на нерозуміння, здається Бодлеру безправним і трагічним, самого автора це не зупиняє, як не зупиняло багатьох митців і до, і після нього. Це правда, і підтвердженням цієї істини є велика кількість поезій, які свідчать про духовні злети, котрі роблять ці твори, осяяні духовністю, безсмертними.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)