Коли варяги “зникли” з російської історії?

У таких умовах норманни, ніде (ні в Ірландії, ні на Сицилії, не на півночі Франції в Нормандії) не проявляли стійкої прихильності до рідних звичаїв і мови, стали швидко асимілюватися, зливатися з елітою місцевого слов’янського населення. “Пропали” же варяги на Русі при Ярославичах у другій половині XI століття. Торговельний шлях “З варяг у греки”, засмічений войовничими кочівниками половцями усе більше втрачав роль міжнародного мосту, що связуют Західну Європу з Візантією й розвиненим Сходом. Але головний удар за міжнародним значенням

шляху “З варяг у греки” нанесли не половці, а хрестоносці. На початку XII століття вони відвоювали в мусульман Левант (Східне средиземноморськое узбережжя) і знову “відкрили” для міжнародної торгівлі старий морський шлях на Схід.

Цей торговельний шлях був куди коротше, ніж шлях “З варяг у греки”. Інтерес Європи до варягів (вікінгам), як торговельним посередникам між Європою й Сходом, пропав, як пропав і інтерес норманнських воїнів-гостей до Русі. Русь, що ськандинавські саг

І йменували не інакше як “країна міст – Гардарика”, остаточно стала країною східних слов’ян. Осілі тут

варяги остаточно ослов’янили, а нові ськандинавські прибульці вже не з’являлися в масовому числі.

Так що до кінця в. літописець, що працював над Повістю минулих літ, зі знанням справи написала: “А слов’янський народ і росіянин єдиний, від варягів адже прозвалися руссю, а колись були слов’яни; хоч і галявинами називалися, але Мова була слов’янської”.

“А слов’янський народ і росіянин єдиний, від варягів адже прозвалися руссю, а колись були слов’яни; хоч і галявинами називалися, але мова була слов’янської”.

Повість минулих літ. Пам’ятники літератури древньої Русі XI – початок XII століття. М., 1978.

С. 43.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Коли варяги “зникли” з російської історії?