Колаж (фр. collage – наклеювання) – прийом, запроваджений у малярстві за часів кубізму, закріплений та урізноманітнений дадаїстами, за яким на певну основу наклеювалися всілякі матеріали, відмінні за кольором та фактурою (П. Шкассо, Ж. Врак, К. Швіттерс та ін.). Техніка К. поширювалась і в поезії, зокрема таких авангардистів, як Г. Аполлінер, Б. Сандрар та ін., які вводили у віршований текст уривки фраз, почутих на вулиці, фрагменти газетних статей, реклами тощо. До К. зверталися й українські поети, зокрема І. Драч у драматичній поемі “Дума про вчителя”, де перемежовуються цитати Аристотеля, Ф. Шіллера, А. Макаренка, В. Сухомлинського, на сюжетну канву накладаються різні мотиви (техніка монтажу) та ін.
В нинішніх умовах К. зазнав певної еволюції, набувши вигляду асамблажу (фр. assemblage – сполучення, набір), що охоплює різні варіанти речових комбінацій з уведенням реальних об’єктів у певний твір (А. Кепроу, Д. Дайн та ін. представники “Нового реалізму”). До елементів А. небайдужі неоавангардисти (В.
Цибулько, О. Ірванець та ін.).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)