КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ (рр. нар. і см. невід.) – анонімний давньоукраїнський письменник – полеміст, один із діячів Острозького літературно-освітнього гуртка.
Написав дві відповіді на послання уніатського церковного діяча й полеміста І. Потія до князя К. Острозького (опубліковані в Острозі, перша – 1598 р., друга – 1599 р ). У своїх писаннях вказував на те, що був кліриком, і що твори написано в Острозі, тому сучасники називали його Кліриком Острозьким. Цей псевдонім досі не розкритий. Одні науковці ототожнюють його зі М. Смотрицьким, Йовом Борецьким,
Перу Клірика Острозького, крім двох “Відписів” Ігнатію Потію, належить також додана до першого “Відпису” “Історія… про Флорентійський собор…”, у якій розповідається про спробу папи й кардиналів приневолити візантійського імператора, патріарха та грецьких єпископів прийняти сфальшовану угоду про унію з Римом. У власне полемічній частині “Відписів” розглядаються як суто богословські, так і актуальні суспільно-політичні проблеми. Автор
Одним із перших в українській полемічній літературі використав образ матері – православної церкви, яка плаче за своїми синами-відступниками. Мова полеміста близька до народно-розмовної.
Літ.: Яременко П. К. Спроба розкриття псевдоніма Клірика Острозького // Наук. зап. Львів.
Пед. ін-ту. 1960. Т. 16; Мицько І. Чар архівних свідчень: Матеріали до біографій славетних публіцистів // Жовтень. 1987. № 3; Мицько І. 3. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1578-1636). К., 1990; Возняк М. С. Історія української літератури: У 2 кн.
Л., 1992. Кн. 1.
О. Хоменко