Нємцова У своїй Творчості дуже яскраво виразила соціальні погляди “низів”. Її світогляд і характер творчості прекрасно проаналізовані в статті Ю. Фучика ” ЩоБореться Божена Нємцова”. Нємцова починає свій творчий шлях з подолання романтичних ідеалів. Перші казки вона видає в 1845 році, напередодні революції 1848 року.
На відміну від Эрбена вона не прагне до точного запису народних сюжетів, а підкоряє фольклорні мотиви своїм творчим задумам. Більшість її казок – літературні
Демократичні симпатії письменниці розкриваються
Дванадцять місяців добре знали пасербицю тому, що постійно бачили її за роботою: те, що збирає в лісі хмиз, те працюючої в полі або саду, те несучої з ріки воду. Ростити прекрасні сади – вище щастя для Яромила, а Радош (“Мудрий ювелір”),
Характерно для Немцовой, що навіть у казках відчувається її прагнення до реалізму. Романтично піднятий погляд на мир далекий письменниці. Майже у всіх казках Нємцова намалювала прекрасні й сильні жіночі образи. Більша любов, неабиякий розум, сміливість, уміння переносити труднощі – такими якостями вона наділила своїх героїнь (“Сіль дорожче золота”, “Хитра селянка” і ін.). У жартівливих побутових казках Нємцова розкриває прекрасні риси простого людини-патріота, що любить свою країну, свій рідна Мова, хороброї й безкорисливого (“Пастух і лицар”, “Як Гонза вчився латині” і ін.).
У Б. Немцовой є казки, спеціально написані для маленьких дітей. Майже всі вони мають подібні мотиви в російському фольклорі
У казках Немцовой, адресованих дітям, ми знайдемо типові форми дитячого фольклору: кумулятивну казку, побудовану на повторі у зв’язку з наростанням дії (“Петушок і курочка”), надокучливу казку (“Казка без кінця”, по типі росіянці “Про білого бичка”), жартівливу й повчальну казку (“Про неслухняний козлятках”), казку, що відтворює трудові процеси (“Про пряникову хатинку”, де селянка, рятуючи дітей, причиняється глухий і на кожне питання замість відповіді говорить, що вона робить із льном: збирає, мочить, тріпає, пряде й т. д.).
Нємцова Майже не переробляє сюжети народних дитячих казок, а відбирає такі варіанти, у яких немає мистики й страшних фантастичних істот. Правда, і тут вона творчо підходить до матеріалу: уводить ряд гумористичних сцен, побутових реалістичних деталей. Народності мови, гра словом, немудре повчання, жвавість діалогів і м’який гумор у казках Немцовой давно завоювали прихильність маленького читача.
На російську мову переведений збірник казок “Пастух і лицар”, кілька казок включені в збірник “Чеські народні казки”. Сюжет словацької народної казки “Дванадцять місяців”, обробленої Немцовой, привернув увагу С. Я. Маршака. Поет переказав цю казку й на її основі написав п’єсу
Наприкінці XIX століття у Чехії спостерігається спад національно-визвольного руху. Чеська буржуазія, прагнучи зміцнити своє економічне становище, відмовилася від політичної боротьби з австрійським урядом. Однак прогресивну інтелігенцію продовжують хвилювати соціальні й національні проблеми.
Посилення боротьби робітничого класу за свої права, створення в 1878 році соціал-демократичної робочої партії допомагають передовим письменникам побачити нові сили, на які можна обпертися. Народ, як єдиний носій ідей звільнення, стає героєм добутків багатьох чеських письменників кінця XIX – початку XX століття. Втім, деякі письменники (Ян Неруда) зуміли побачити найгостріші соціальні протиріччя не тільки з позицій національного звільнення, більшість же тісно зв’язувала суспільну нерівність насамперед з національним питанням. Але як ті, так і інші бачать у народі єдину силу, здатну боротися до кінця
(2 votes, average: 2.50 out of 5)