Мета: розширити й узагальнити знання учнів про види народних казок, які вони читали у початкових класах; ознайомити з ознаками побутової казки; вдосконалювати вміння читати діалоги, знаходити в тексті зачин, основну частину і кінцівку; формувати вміння висловлювати моральні оцінні судження, складати характеристику дійових осіб казки; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов, повагу та інтерес до усної народної творчості.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Шкільний мелодійний дзвінок
Покликав усіх
Тож не будемо гаяти часу
І полинемо разом із класом
У чарівну країну Знань.
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Артикуляційна вправа “Хоботок”
В зоопарку ми були,
Там великі є слони.
А маленький Раві
Привітався з нами.
Хобот свій він витягав,
“Всім привіт!” – немов казав.
Щоб йому відповісти,
Хоботок зроби і ти.
Краще губи витягай,
Раві швидше привітай.
(Витягнути губи сильно вперед, напружити, як під час вимовляння звука.)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра “Обличчям до обличчя”
Учні в парах повертаються одне до одного
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Казок на світі є багато –
І веселих, і сумних.
Тож чи можемо
Прожити ми без них?
Не можем без казки у світі ми жити,
Бо казка нас вчить, як потрібно дружити,
Як зло подолати, як хитрих провчити,
Як чуйних, і добрих, й сміливих любити.
– Казка – це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні. Вивчайте казки і переказуйте.
Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують нас і вчать жити по правді.
Сьогодні ми почнемо ознайомлення із соціально-побутовими казками. їхні герої – люди, які діють в обставинах, близьких до справжнього життя. Але, потрапляючи у вигадані ситуації, вони виявляють надзвичайні якості: небачену хоробрість, дивовижний розум, нечувану жадібність. У цих казках завжди перемагають бідні, пригноблені, але чесні, мудрі, порядні й працьовиті герої.
Складаючи ці казки, народ навчає нас, як треба жити, до чого прагнути.
СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Гра “Бджілки”
Самостійне напівголосне читання учнями тексту “Казки” (с. 20-21)
– На основі чого виникла казка?
– Яким чином це сталося?
– На які види розподіляють казки за змістом?
– У чому полягає особливість соціально-побутових казок?
– Які казки згадуються у вірші Ліни Костенко?
– Що є особливістю казок?
Фізкультхвилинка Конкурс знавців українських народних казок
- Сидить півник на печі
Їсть смачненькі калачі.
Ось лисичка прибігає,
Півника мерщій хапає.
Біжить півень рятувати,
В лиса півника забрати.
( “Котик і півник” )
- Я – бичок-третячок,
Солом’яний у мене бочок.
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив.
(“Солом’яний бичок”)
- Вигнав дід козу із хати –
Та й пішла вона блукати:
В зайця хатку відібрала.
Всі козу ту виганяли,
Рак козуню ущипнув,
Зайцю хатку повернув.
(“Коза-Дереза”)
- На городі виросла,
Сили набирала,
Непомітно, дуже швидко,
Великою стала.
Став тут дід усіх гукати
Та красуню рвати.
А цю казку, діти, ви
Встигли відгадати? (“Ріпка”)
- Маленьке, сіреньке,
Біди наробило,
Щось біле кругленьке
Хвостиком розбило.
(“Курочка Ряба” )
- Підробив він голосок,
Став малим співати.
Здогадалися вони:
Вовк – не наша мати.
(“Вовк і семеро козенят”)
ПІДСУМОК УРОКУ
– Чим цікавий був сьогоднішній урок? Що вам найбільше запам’яталося?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виконати ілюстрацію до своєї улюбленої української народної казки.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)