КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР (сир. – Катрухін Олександр, ін. псевд. – Кирпатий Олександр, Хомівченко Олександр; 14.10.1859 – р. см. невід.) – письменник.
Належав до генерації українських літераторів, яка дебютувала в 90-х роках XIX ст. з новими темами й новою чи оновленою формою і названа І. Франком “молодою Україною”.
Збереглися нечисленні відомості про життєвий шлях Олександра Катренка: жив і працював на Харківщині, належав до апологетів О. Кониського, надсилав йому свої твори для Друку, насамперед у журналі “Зоря” (Львів). Згодом став
Героїв
Листувався з І. Франком, який редагував, видавав і популяризував його твори, називав їх автора “учеником Достоєвського” за те, що той любив “малювати хворих, змучених, вибитих із колії людей, важкі ситуації, тривожні настрої”. Тривалий час листувався з Б. Грінченком, книжки якого з дарчими написами й тепер зберігаються в книжковій колекції Грінченка (НБУ HAH України).
Дата смерті Олександра Катренка невідома, принаймні ще 1918 р. він звертався з листом до І. Стешенка. Вивчення біографії цього письменника, дослідження його творчої спадщини – одна з перспектив сучасного українознавства.
Літ.: Франко І. З остатніх десятиліть XIX в. // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К., 1984. Т. 41.
Т. Третяченко