Для написання поеми “Енеїда” І. Котляревський скористався досвідом своїх попередників. Він дотримується сюжету, запозиченого у Вергілія. Але І. Котляревський не пішов сліпо за ним.
А лише взяв канву з твору, створивши на ній цілком оригінальну поему.
Хоч би й не хотів, а мусиш сміятись, коли уявляєш бога, що п’є оковиту й заїдає оселедцем, богиню в очіпку, царицю, яка в парі з козаком витинає гопака. Читаючи “Енеїду”, відзначаємо немало картин з життя простого народу: описи вечорниць, похорону, поминок, ворожінь, танців. Картини
Народні звичаї, повір’я, одяг, посуд, їжа описані в поемі інколи докладніше, ніж у спеціальних етнографічних дослідженнях. Ось, наприклад, після бурі на морі Еней з троянцями сіли обідати:
Тут з салом галушки лигали,
Лемішку і куліш глитали
І брагу кухликом тягли.
У Дідони столи для гостей були накриті вже багатше: тут бачимо свинячу голову до хріну, локшину, індика з підливою… Пили тут слив’янку, мед, пиво, брагу…
“Енеїда”
Бандура горлиці бриньчала,
Сопілка дуба затинала,
А дудка грала по балках.
У поемі згадуються поширені в народі легенди, а також казкові образи – кобиляча голова, чоботи-скороходи, скатерть-самобранка. А один з найколоритніших образів – Баба Яга – це Сівілла. Поет з точністю описує вечорниці в пеклі, куди Анхіз привів Енея.
Зображаючи картини пекла і раю, автор відображає погляди народу, його ставлення до подій, явищ, людей. Серед тих, хто своїм життям на землі заслужив кару і тепер зазнає її в пеклі, на передньому плані – пани:
Панів за те нам мордували
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.
Далі поет описує рай, де живуть “праведні душі”. Живеться їм тут дуже гарно – є що їсти й пити, вони “сиділи, руки поскладавши, для них все празники були”. Страв у раю – скільки душа забажає. Але це не панська, а проста, селянська їжа. У раю було привілля.
Адже тут “ні холодно було, ні душно, а саме так, як в сіряках”. Кожний – вільний у виборі відпочинку: “лежи, спи, їж, пий, веселися, кричи, мовчи… “.
Автор прихильно ставився до таких порядків: адже це омріяний народом справедливий устрій, де немає експлуататорів, де люди живуть у достатку, в приязні та любові.
В “Енеїді” І. Котляревського наявні згадки про козацьку старовину, наприклад, про часи Сагайдачного, Дорошенка, про Січ. Поет показав у творі мужність простих людей, любов до Батьківщини, звеличив героїчне минуле, показав самовідданих і мужніх воїнів.