Національний колорит та патріотизм у поемі “Енеїда” І. Котляревського

В “Енеїді” Котляревський талановито відтворив побут різних верств суспільства. У творі зустрічаються описи: вечорниць, похорону, поминок, ворожінь, танців, ігор, у які грали троянці (панаса, журавля, хрещика, хлюста, дудочки, в пари, у візка, у ворона та ін.). Поет надзвичайно докладно також описує звичаї, повір’я, одяг, їжу.

Цей твір є своєрідною енциклопедією народного побуту XVIII століття. Описи в поемі надзвичайно цікаві, хоча й детальні (наприклад, опис чоловічого та жіночого вбрання). Еней: Штави і пару чобіток; Сорочку і каптан з китайки,

І шапку, пояс з каламайки, І чорний шовковий платок. Дідона: Взяла кораблик бархатовий, Спідницю і корсет шовковий І начепила ланцюжок; Червоні чоботи обула Та і запаски не забула, А в руки з вибійки платок. У п’ятій та шостій частинах поеми І. Котляревський смальовує боротьбу троянців проти рутульців.

Висловити громадську серйозність “Енеїди” поету не перешкодив навіть бурлеск – рядки, сповнені патріотизмом і гордістю за героїчне минуле українського народу, за козацво, поет прославляє Максима Залізняка (ватажка селянського повстання проти польських панів у XVIII ст.). Він оспівує запорожців, участь

козаків у боях проти шведів: …славнії полки козацькі: Лубенський, Гадяцький, Полтавський, – В шапках, було, як мак цвітуть. Як грянуть, сотнями ударять, Перед себе списи поставлять, То мов мітлою все метуть. Прості люди постають сміливими, благородними, вірними обов’язку боронити свою Батьківщину. Такими у поемі є образи Низа та Евріала, що йдуть на смерть, коли цього вимагають обставини: Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат.

Образи троянців також допомагають розкрити в поемі тему патріотизму українського козацтва. На початку поеми троянці постають гульвісами, які тільки те й роблять, що п’ють горілку, ходять по вечорницях та залицяються – до жінок і дівчат: Щодень було у них похмілля; Пилась горілка, як вода; Щодень бенкети, мов весілля. Всі п’яні, хоч посунь куда.

*** Пили, і грали, женихались, Ніхто без діла не сидів. Але у п’ятій та шостій частинах поеми троянці стають геть інакшими, з гульвіс вони перетворюються на хоробрих, дисциплінованих воїнів, готових до останнього захищати Батьківщину, на полі бою вони справжні лицарі. У цих частинах поеми автор немовби милується своїми героями – козаками.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Національний колорит та патріотизм у поемі “Енеїда” І. Котляревського