“Енеїда” – енциклопедія українознавства (за поемою І. П. Котляревського “Енеїда”)

Іванові Котляревському, як і Тарасу Шевченку, відводять особливе місце в розвитку української літератури. Вони стояли біля її першоджерел. І якщо в поезії великого Кобзаря зазвучала душа українського народу, то справжньою енциклопедією українознавства стала поема Котляревського “Енеїда”. На перший погляд, таке детальне, різнобічне змалювання побуту українського народу, яке ми зустрічаємо в поемі, здається дещо надмірним. Але що далі, то все з більшим інтересом читаєш розповіді письменника про те, як пригощають Енея в Дідони, Турна,

Ацеста, Латина, як одягається Дідона, Ганна, в які ігри вони грають, які музики звучать під час веселих пишних обідів.

Тож читаєш і дивуєшся: скільки знав Котляревський про життя свого народу! Зазначають, що в “Енеїді” згадано більше страв, ніж у спеціальних працях тих часів. На троянських, латинських, карфагенських столах стоять українські страви, горілка, слив’янка, наливка, сирівець. Бринчить бандура, витинає сопілка, грає дудка. У веселому танку кружляють дівчата, та зовсім не карфагенські й латинські, а українські – в дрібушках, чоботах, свитках…

Мабуть, немає такої деталі українського одягу, такого

танцю, якого не згадав би у своєму творі Котляревський. Про життя і смерть, пекло і рай, війну і мирні радощі, бої козаків на суші та на морі – про все це ми дізнаємося, читаючи твір. Описи українського народу такі правдиві, що забуваєш про те, що герої поеми – представники зовсім інших культур.

Ось чуємо голосіння матері Евріала над тілом свого сина: О сину! Світ моїх очей! Чи я ж тебе на то родила, Щоб згинув ти від злих людей?

Тепер до кого прихилюся, Хто злую долю облегчить? Звісно, це плач матері-українки. Отже, перед нами не тільки енциклопедія побуту, а й енциклопедія духу українського. Адже найголовніші, найсуттєвіші особливості українського національного характеру втілені Котляревським в образах поеми. Також цей твір можна вважати енциклопедією соціальних відносин тієї пори.

Тут є писарі та судді-хапуги, що по правді не судили, пани, які продавали селян, штатські і воєнні, мужики і міщани. Зустрічаємо згадки про освіту, про сімейні стосунки між чоловіком та дружиною, виховання дітей, ставлення до батьків. І оцінка всіх вчинків – це оцінка з позицій народної моралі. Образи казок, легенд, популярних у XVIII столітті, – теж повноправні герої цієї диво-поеми.

Автор дає географію України тих часів: Опішня, Полтава, Решетилівка, Пушкарівка, Мильці тощо. Звичайно, нелегко повірити, що такі широкі й глибокі знання може мати одна людина. Та геній Котляревського був спроможний охопити історію і сьогодення, культуру і життя, часи і простори, віки земні та Олімп небесний.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Енеїда” – енциклопедія українознавства (за поемою І. П. Котляревського “Енеїда”)