Отакий роззява І. Малкович за С. Маршаком. Переспів з російської. Жив собі роззява, ліві двері справа…
З ранку він хутенько встав, піджака вдягати став, Шусть руками в рукави – з’ясувалось, то штани. Отакий роззява, ліві двері справа.
Вбрав сорочку він, однак, всі кричать йому: “Не так!”, Одягнув пальто, проте, знов кричать йому: “Не те!” Отакий роззява, ліві двері справа. Поспішаючи в дорогу рукавичку взув на ногу, Ну а замість капелюха натягнув відро на вуха.
Отакий роззява, ліві двері справа. Трамваєм тридцять третім
Отакий роззява, ліві двері справа. Ось біжить він до кав’ярні, щоб квитки купити гарні, Далі гляньте на роззяву, мчить купляти в касу каву. Вибіг він аж на перон, там стояв один вагон. Пан роззява в нього вліз, сім валіз туди заніс,
Примостився під вікном, тай заснув солодким сном. З ранку – гульк! “Егей!” – гукає – Що за станція питає, Чемний голос відповів: “То є славне місто Львів”. Ще поспав,
Чемний голос відповів: “То є славне місто Львів”. Ще собі поспав з годинку, знов поглянув на зупинку, Бачить, знов стоїть вокзал, здивувався і сказав: “Що за станція цікава, Київ, Зміїв чи Полтава?”
Чемний голос відповів: “То є славне місто Львів”. Тут він крикнув: “Що за жарти? Жартувати так не варто. Вчора я у Львові сів, а приїхав знову в Львів?..”
Отакий роззява, ліві двері справа.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)