Іван Драч |
( Нар. 1936 р. ) |
- Поет-шістдесятник Сонячний поет, в “ураган узутий”
Народився 17 жовтня 1936р. в сім’ї робітника раднаргоспу в с. Теліжанцях на Київщині.
Перший вірш надрукував ще семикласником.
Після закінчення школи викладає російську мову й літературу в сусідньому селі, працює інструктором райкому комсомолу, служить в армії.
У 1958р. вступає на філологічний факультет Київського університету ім.. Шевченка (виключений
Працює у “Літературній газеті”.
У 1964р. здобуває фах кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві, працює в сценарній майстерні Київської кіностудії ім. Довженка.
Зближується з шістдесятниками. Працює в редакції літературного журналу “Вітчизна”, в апараті Спілки письменників України.
Удостоєний премії УРСР ім.. Шевченка та Державної премії СРСР.
У 1989р. став першим головою Народного руху України, тричі обирався депутатом Верховної ради.
Нині очолює громадську організацію Конгрес української інтелігенції.
У
Творчість:
– поема “Ніж у сонці” 1961р.
– перша збірка “Соняшник” 1962р.
– збірка “Протурберанці сонця” 1965р.
– збірка “Балади буднів” 1967р.
– кіноповість “Іду до тебе” 1970р.
– збірка “До джерел” 1972р.
– збірка “Корінь і крона” 1974р.
– книжка “Сонячний фенікс” 1978р.
– збірка “Теліжинці” 1985р.
– сценарій “Криниця спраглих”
– поема-мозаїка “Чорнобильська мадонна” 1986р.
– збірка “Храм сонця” 1988р.
– збірка “Лист калини” 1990р.
– збірка “Вогонь з попелу” 1995р.
– збірка “Сізіфів меч: вірші дев’яностих” 1999р.
– збірка “Анатомія блискавки” 2002р.
– збірка “Сонце моє” 2010р.