ПАмятником епічного характеру, що пересказаний для дітей, є “Хитопадеша” (“Корисні наставляння”). Час його створення – середні століття (між VI і XIV вв.). Подібно “Рамаяне”, що створювалася й доповнювалася поетами й оповідачами протягом тисячоріч, “Хитопадеша” так само передавалася в усному оповіданні з покоління в покоління. Написана у віршах, для дітей вона пересказана прозою.
Побудована “Хитопадеша” по тім же принципі, що й Казки “Тисяча й одна ніч”, з новелою, що обрамляє. Очевидно, така композиційна
У новелі, що обрамляє, розповідається про те, що важливіше всього для людини: “Знання – ока людини. За допомогою цих очей він осягає не тільки видиме, але й сховане”, і ще: “Молодість, багатство, влада й нерозсудливість – от чотири властивості, кожне з яких може погубити людини. І важко навіть представити, що стало б з тим, хто був би наділений всіма цими властивостями відразу”.
Раджа хотів, щоб його сини, які не хотіли вчитися, все-таки стали б мудрими. І мудрець Вишну Шарму береться навчити царевичів. Він учить їх, будячи інтерес
Вся книга розділена на частині, а усередині частини – на глави. Кожна частина присвячена якій-небудь великій події або важливим людським відносинам: “Про вірну дружбу”, “Про сварку друзів”, “Про війну”, “Про світ””! Глави ж розкривають конкретні ситуації й, крім назви, мають повчальні підзаголовки, наприклад “Не намагайся одержати без праці те, що іншої одержав по заслугах” або “Низька людина, досягши високого положення, завжди намагається погубити того, хто його підняв”. Серія повчальних казок і притч дає ради на всі випадки ЖИТТЯ
В індійських казках ми зустрічаємо найчастіше героїв тварин, а історії, які з ними відбуваються, настільки ж цікаві й повчальні (сб. “Індійські казки”, “Шпак і горошина” і ін.). Мудрий папуга, обретший волю, хитрий шакал, що врятував пустельника від тигра, за змістом подібні з казкою “Про рибалку”, що випустив джина із пляшки, а потім знову відправив його туди ж. Казка “Про рибалку” з “Тисячі й однієї ночі” індійського походження. У народних казках ми майже ніколи не зустрінемо положень индуистской релігії про непротивлення.
Герої, створені народом, активні, вони борються, протистоять долі, використають народну мудрість, коли потрібно вийти зі скрутного стану. В “Хитопадеше” і в індійських казках існує ще одна особливість – як гарні, так і погані вчинки героїв психологічно мотивовані й містять у собі споконвічні людські спонукання, страсті й властивості, наприклад, заздрість, спрагу влади, прагнення збагатитися й навпроти, шляхетність, мудрість і т. д.