Нижче ви познайомитеся з уривком з давньоруської билини. Билини – це народні епічні ськазання. Оськолки давньоруського билинного епосу були записані тільки в XIX в. на російській півночі в Новгородській землі.
До того билини (первісна назва – старовини) існували в усній формі, передаючись від оповідача до оповідача.
Розсердився Ілля так поразгневался
Виходив він на широкий двір,
Тугий лук разривчатий натягав.
Розжарювано стріли так він налагоджував;
Він почав по місту походжати,
На божі церкви так він постреливать,
А
Золоти він маківки повистрелил,
Із дзвонів мови-те він повидергал…
Закричав-Те він так голосним голосом:
У тім у місті в Києві
У ласькавого князя у Володимира
Пированьице так був почестен бенкет.
Зазивав Володимир стольно-київський
А князів бояр він Київських,
Так всіх російських могутніх богатирів,
Поляниц-Те він всіх відважних,
Не покликав Володимир стольно-київський
А старого козака Іллю Муромця
А на той чи на почестен бенкет…
Збирайтеся, міщани ви стрілецькі.
Мужики, збирайтеся, сільські,
Ви личакарі
Що чоловіка, те й жінки,
Приходите-Тка до Іллі так на почесний бенкет,
Годувати-Те я вас буду досита,
А напувати-те буду я вас доп’яна…
(Уривок з билини Київського циклу)
Ілля Муромець у сварці з Володимиром Червоне Сонечко
Поляница – від слова “поле” (степ). У Древній Русі “полевать” означало виїжджати в Степ і нападати на кочівників. Поляницами називали ватаги російських наїзників, що охороняли давньоруські границі й робили також наїзди на кочовища печенігів.
Є через простий народ. Ілля Муромець у сварці з Володимиром Червоне Сонечко
Хрестоматія по історії СРСР із найдавніших часів до кінця XVIII століття. М., 1989. С. 45.