1. Образи героя й ворога. 2. Билина як сказання про подвиги героїв-богатирів, захисників Русі. 3. Мотиви боротьби з ворогами.
Ай він віз-те Солов’я так у чисто поле, Ай він зрубав йому так буй ну голову Билина “Ілля Муромець і Соловей розбійник” У добутках усної народної творчості, як неважко догадатися, повествуется про те, що було значимим у житті народу на певному етапі його історичного розвитку. Імовірно, тому так різноманітні теми, що піднімаються в цих добутках.
Адже людині за всіх часів властиве прагнення на щастя, до справедливості,
Однак реальність легенди, сказання, міфу завжди трохи інша, чим реальність подій, що лягли в їхню основу. І справа тут не стільки в перекручуванні фактів,
Наприклад, Святогора й земля ледве витримує, а Ілля Муромець знайшов силу завдяки чудесній допомозі мандрівників.
Крім того, сили Іллі Муромця відновлюються від зіткнення з рідною землею. Тісно пов’язана з рідною землею й міць богатиря-селянина Микули Селяниновича. Однак не тільки нелюдською силою, але й іншими надприродними здатностями можуть володіти великі герої, такі як богатир Воль-Га Святославич. Він був не тільки князем, воїном, але й чарівником, що вміє приймати вигляд різних тварин Ще одна важлива риса героїв-богатирів полягає в їхній незалежності, почутті власного достоїнства.
Бог – єдиний пан героя, а його головна турбота – це захист рідної землі й народу.
Народу, а не князеві Володимирові, служить Ілля Муромець. Але з ким же борються славні богатирі? Образи чудовиськ, супротивників героя, ми відшукаємо в билинах практично будь-якого народу.
Змій Горинич, Соловей-Розбійник, Идолище Погане – це образи, що втілюють війну й руйнування. Є припущення, що вони сформувалися як фантастичне переосмислення навал степових народів Дійсно, легко помітити деякі паралелі.
Після подібних набігів залишалися лише попелища – от вогненний подих Змія. Безліч голів – численність ворожих орд. Тема захисту Русі яскраво й образно відбита в билинах – добутках усної народної творчості, які виконувалися особливим образом: вимовлялися співучо під акомпанемент гуслей. Найбільш відомими, мабуть, є билини про Іллю Муромці, визнаному православною церквою святим.
Цікаво, що сам геройвовсе не рвався до слави й почестей.
Його покликання – захищати народ від ворогів – знаходить його раптово, як Боже осяяння Деякі зі своїх подвигів Ілля взагалі робить мимохідь. Це, наприклад, перемога над ворожим військом у стін Чернігова й полон Солов’я-Розбійника. Ілля Муромець не шукає “лицарських пригод”, як герої Круглого Стола, тому що його ціль не особиста слава, а воля й щастя російських земель. Ця мета для Іллі вище особистих рахунків із князем Володимиром, що посадили його в темницю: коли князь просить Іллю захистити Русь від Калина-Пануючи, богатир не тільки забуває свій гнів на несправедливість князя, але й просить інших богатирів вийти на бій з ворогами.
Не заради князя, а заради Русі, заради віри християнської й заради народу російського. Фантастичне переломлення теми боротьби з ворогами Русі можна знайти в російські народні казках У билинах і казках у фіналі добро, як правило, бере гору над злом. Ця перемога може бути здобута як завдяки силі й відвазі героя, так і завдяки його розуму й спритності.
У ряді казок повторюється мотив подорожі трьох братів, яким необхідно перепинити шлях ворогам, трьом багатоголовим Зміям, що переправляються вночі по Калинову мосту через річку Смородину. У кожного наступного Змія голів більше, ніж у його попередника.
Герой, поодинці ) (а іноді за допомогою вірного коня) побеждающий цих чудовиськ, багато в чому схожий на билинних богатирів. Мотиви подібних казок і героїчних билин нерідко перегукуються: сім’ї загиблих Зміїв намагаються помститися героєві Сім’я Солов’я-Розбійника намагається позбавити свого главу від розправи Іллі Муромця. Однак не тільки традиційний епічний герой протистоїть злу в добутках усної народної творчості.
Це може бути й ловкач, хитрун, що перемагає завдяки кмітливості й заповзятливості.
Прикладом подібного героя може служити солдатів з російської народної казки “Про дурного Змія й розумного солдата”. На відміну від билинних героїв солдатів не кинувся з мечем на Змія, що прилетів у спустіле село, щоб з’їсти останнього її жителя. Хитрий герой, щоправда, пропонує Змієві помірятися силами, заздалегідь попередивши його, що “солдатська сила куди більше”, чим у Змія Однак єдиноборство солдата й Змія – це лише демонстрація сили, а не традиційний двобій не на життя, а на смерть.
Солдат спритно обманює Змія, стисши в руці замість каменю сир. Відповідно до умови, сильніше той, хто зможе видавити воду з каменю. Необхідний ефект у наявності: подібним же чином солдат перемагає Змія й у наступному змаганні – хто голосніше свисне Зрештою хитрий солдат змусив Змія відвести його додому, так ще так налякав, що Змій утік без оглядки й “перестав по селах літати так людей пожирати”. Таким чином, солдат у цій казці теж виступає як захисник батьківщини, хоча й перемагає Змія інакше, чим це роблять богатирі
(2 votes, average: 4.50 out of 5)