З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою “Басні харьковскія”.
Важливе місце в байках Григорія Сковороди займав мотив “сродної
Шершень кепкує
Поет стверджує, шо немає нічого кращого, ніж жити “по натурі”, тобто працювати за своєю “спорідненістю”. “Сродна праця” принесе суспільству матеріальне і духовне багатство, а людям – щастя і задоволення. Якщо ж людина буде працювати не за своїм покликанням, то це може обернутися для неї трагедією. Бджола не зможе жити, якщо їй не дозволять збирати мед.
Отже, в пошуках щастя варто пам’ятати про ідею “сродної праці” мандрівного філософа, про його “наказ” жити за покликанням.