Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988.
Від хати до хати, від дому до дому Ходить балада про діда Солому. Балада серйозна, балада й весела, І знають про діда усі наші села.
Коли щось серйозне, то всім це відомо, Що треба звернутись до діда Соломи.
Чи жито косити, а чи молотити, То йти треба діда гарненько просити.
Воно це можливо зробити й самому, Та можна побити стебло на солому.
А дід той і скосить, змолотить ладненько, І кожна стеблина виходить рівненька.
Кулі чи сніпочки у діда, мов діти, І чисті, й
Такими сніпками з високого жита Можна хатину добряче покрити.
Якщо покривати, то всім це відомо, Що треба просити знов діда Солому.
Дід стріху обводить спочатку кулями, А потім хатину вшиває сніпками.
І вивершить гарно, що любо дивиться, Недарма лелека на хаті гніздиться.
Та скажуть: спинися, це все застаріло, Є шифер і цинк, а солома – не діло.
Можливо, це правда. Та справа не в тому, Тут йдеться, як трудиться дід наш Солома.
Бо й навіть сьогодні: в колгоспі скосили Й солому в стоги механічно зносили.
А щоб не прогнили стоги під дощами, То дід наш Солома їх вершив руками.
Дід
Там іграшки в нього смішні і кумедні: Бичок із соломи, зайці і ведмеді.
Лелека в гнізді, соловейко співає, І Баба Яга на мітлі пролітає.
З соломи жирафи, слони і пантери, Казкові герої, міфічні химери…
Від хати до хати, від дому до дому Всі діти говорять про діда Солому.
Бо сміх і веселощі, всім це відомо, Дарує малятам дідусь наш Солома.
Та скажуть: “Ну й що? Не здивуєш нас нині, Тих іграшок повно лежить в магазині!”
Лежать в магазині? Та справа не в тому, Тут йдеться в баладі про діда Солому.
Якщо вже серйозно: були роковини Тараса Шевченка у нашій країні.
І дід надіслав із пшениці ясної Портрета людини, усім дорогої.
Злотиста стеблина лице оживляє, У рисочці кожній веселкою грає.
Йде слава усюди, і всім це відомо, З країни в країну про діда Солому.
Така-то балада, і щира й проста, Бо в діда Соломи душа золота.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)