Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в Монастирській школі, і через патріархально-релігійне оточення на все життя залишився дуже релігійною людиною.
3 1793 до 1797 року Г. Квітка перебував на військовій службі, а з 1804 по 1805 упродовж кількох місяців – послушником у монастирі.
Після цього Григорій Федорович Оселяється у Харкові і починає вести активну культурну та громадську діяльність. 1812 року Г. Квітка Очолює Харківський театр, бере активну участь у заснуванні інституту шляхетних дівчат. Через такі Суперечливі шукання майбутнього письменника вважали диваком. Після Вітчизняної війни 1812 року передові громадські кола Росії та України захопив новий культурний рух, який спричинив
З 1816 по 1828 роки він обіймає посаду предводителя дворян Харківського повіту. Ця посада не тільки дозволила Г. Квітці зробити чимало для освіти і культури на Харківщині, але й надала йому щедрий матеріал для подальшої літературної діяльності. У 1827 році Квітка береться за написання сатиричних комедій та повістей російською мовою і не полишає літературної Творчості до смерті 1843 року. Коли Григорій Квітка знайшов своє справжнє покликання, йому було вже 40 років, і наступні 25 років свого життя він успішно поєднував службову діяльність (предводителя дворян, голови Харківського цивільного суду) з літературною.
Творча спадщина Квітки-Основ’яненка налічує близько 80 творів різних жанрів, написаних російською і українською мовами: фейлетони, комедії, оповідання, повісті, історично-художні нариси й літературно-публіцистичні статті.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)