Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження; розвивати зв’язне мовлення учнів, пізнавальні інтереси; виховувати відповідальність за свої слова і вчинки.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Гра “Телефоніст”. Робота в групах
Учитель роздає першому учаснику кожної групи текст скоромовки. За сигналом учителя перші учасники кожної групи мовчки читають скоромовку. Розказують
Останній учасник кожної групи має розказати скоромовку.
Дзюрчить у лісі джерело,
Вода дзеркальна в ньому.
Допомагає джаз лісний
Перебороти втому.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання вірша Галини Малик “Мавпині іменини”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми продовжимо читати гумористичні вірші.
– Пригадайте твори Грицька Бойка.
– Які
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Грицька Бойка “Консультант”
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Чи сподобався вам вірш?
– Який настрій він викликав?
2) Словникова робота.
Читання колонок згори вниз (“луною” за вчителем) і знизу вгору (“буксиром” із сусідом по парті)
Ямки гною
Мерщій тинявся
Насипте знайшлося
Промовила консультант
– Доберіть синоніми до слів мерщій (миттю, швидко), промовила (сказала).
– Як ви розумієте значення слів консультант, тинявся, загін?
Консультант – той, хто дає консультації з питань свого фаху. Це слово походить від латинського слова consultanis – радник.
Тинявся – ходив сюди-туди без певної мети.
Загін – група людей, об’єднаних, організованих для спільних дій або для виконання певного завдання.
3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша.
– У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?
– 3 якою інтонацією прочитаєте слова Мишка?
– З якою – Катюші?
4) Виразне читання вірша учнями.
– Кого назвали у вірші консультантом?
– Кому він давав консультації?
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– Де працювали діти?
– Яка була пора року?
– Хто з дітей не працював?
– Які поради давав Мишко?
– Чи справді Мишко був таким спеціалістом? Доведіть словами вірша.
– Хто зумів дати Мишкові достойну відповідь?
6) Гра “Диктор телебачення”.
Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.
7) Гра “Добери риму”.
Копали – … (садили).
Долоні – …(загоні).
Без упину – … (глину).
Людо – … (не буде).
Катюша – … (груша).
8) Робота за ілюстрацією.
– Розгляньте ілюстрацію до цього вірша.
– Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів вірша?
– Яким рядкам вірша відповідає ілюстрація?
– Які малюнки створили б ви за сюжетом вірша?
9) Робота в групах.
Складання продовження вірша.
2. Фізкультхвилинка
3. Опрацювання вірша Миколи Сингаївського “Сміх для всіх”
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Чи сподобався вам вірш?
– Який настрій він у вас викликав?
2) Гра “Рибки”.
Самостійне мовчазне читання вірша учнями. Підготовка до виразного читання вірша
– У якому темпі, яким тоном і з якою інтонацією будете читати вірш?
– Як зумієте передати характер вірша?
3) Виразне читання вірша учнями.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– Що зробив дідусь?
– Що обіцяє нам сміх?
– Кого він лякає?
– Як ви розумієте слова “сміхом дошкуляти”?
– Доведіть, що вірш має жартівливий характер.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З якими творами ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
– Який характер цих творів?
– Який настрій панував сьогодні на уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Відповідати на запитання рубрики “Чи уважно ти читав?” (с. 173).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)