1. Яким було життя у князівстві Керепес?
Життя мешканців князівства нудне і безбарвне. Вони живуть за законами практицизму, не вірять ні в чари, ні в чудесні таємниці. їм чужі мрійливість, глибокі почуття. Всі їхні зусилля спрямовані на те, щоб зробити службову кар’єру та збагатитися.
2. У чому полягало запровадження “освіти” Пафнуцісм Великим?
Бездуховне життя мешканців Керепеса стало наслідком запровадження “освіти” Пафнуцієм Великим, яка полягала у вигнанні із країни чар, поезії, а разом з ними і “ворогів освіти”
3. З якою метою фея Розабельверде наділила малюка Цахеса трьома золотими волосинами?
Фея наділила Цахеса трьома золотими волосинками, що мати чудодійну силу. Відтепер усе талановите й визначне, що відбувається навкруги, приписується тільки йому. Фея сподівалася, що чудесний зовнішній хист осяє благотворним променем душу і збудить внутрішній голос, який скаже: “Ти
4. У чому полягає потворність Цахеса?
Цахес народився калікою. Але його потворність полягає не у відразливій зовнішності, а передусім – у його духовному каліцтві. Незважаючи на блискучі зовнішні успіхи, Цахес залишається брутальним, примхливим, злостивим, невдячним, невихованим. “Зашкарублий мертвий дух” маленького нікчеми не зміг піднестися, Цахес не зміг позбутися своїх духовних вад.
5. У чому полягає незвичність розкриття цих образів? Якого ефекту досягає автор, використовуючи цей прийом?
У народних казках чарівник є втіленням якихось ідеальних сил, Усі риси зовнішності чи поведінки покликані підкреслити його головне призначення – творити добро чи зло. В літературній казці Гофмана з’являються в зображенні чарівників додаткові риси, які дають змогу уявити їх і як звичайних людей. Виникає враження, шо чаклунство – це щось на зразок професії чарівника, а в усьому іншому він мало чим відрізняється’від звичайних людей.
Таке поєднання надприродного та буденного викликає ефект комізму.
6. У чому полягає негативний вплив чудодійних сил?
У впливі на маси, навіюванні омани щодо заслуг Цахеса. Навіть після смерті розвінчання Ціннобера не відбулося. “Похорон міністра Ціннобера був один із найпишніших, які будь-коли доводилося бачити в Керепесі… Городяни, селяни – усі плакали, голосили, що держава втратила свою найкращу підпору і що, мабуть, ніколи вже не стане біля керма влади людина такого глибокого розуму, такої великої душі, такого доброго серця, перейнятого невтомною турботою про загальне добро, як Ціннобер”.