Гійом Аполлінер Лорелея

Гійом Аполлінер Лорелея Перекладач: М. Лукаш Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002.

Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелеє очі у тебе як смарагд

Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя нема У них не самоцвіти пекельнії вогні В огні в огні спаліте ті чари навісні

В

тім полум’ї шаленім і я старий горю Хай судить тебе інший а я програв цю гру Не смійся превелебний молися небесам Спали мене благаю рятуйсь як можеш сам

Поїхав мій коханий у чужодальній світ Спали мене благаю мені немилий світ Болить у мене серце то мабуть не к добру Сама на себе гляну вже знаю що помру Болить у мене серце відколи я сама

Болить у мене серце бо милого нема Призвав тоді єпископ трьох лицарів як стій Ведіть цю божевільну в дівочий монастир О Лоро тужна Лоро в очах у тебе шал Іди іди в черниці забудеш марний жаль І рушили в дорогу вони учотирьох І плакалась небога до провожатих трьох

Пустіть

мене молю вас на верх тії скали Нехай ще раз спогляну на замок мій згори Нехай ще раз побачу свій образ у воді А потім прилучуся до дів святих і вдів Вже коси золотаві на вітрі розплелись

Вернися Лорелеє гукали їй вернись Ви бачите по Рейну там човничок пливе А в човні тім мій милий і він мене зове Вертається мій милий у мене серце мре

Не стямилась причинна шубовснула у Рейн Побачила свій образ то і сама вмирай Ті сонячнії коси ті очі як смарагд


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Гійом Аполлінер Лорелея