Лорелея – Гійом Аполлінер

Лорелея

Жила у Бахарасі білявка чарівна

Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона

І врешті сам єпископ позвав її на суд

Та виправдати мусив через її красу

О Лорелее очі у тебе як смарагд

Хто вчив тебе чаклунства який великий маг

Прокляті в мене очі проклята я сама

Хто в очі ті загляне тому життя нема

У них не самоцвіти пекельнії вогні

В огні в огні спаліте ті чари навісні

В тім полум’ї шаленім і я старий горю

Хай судить тебе інший а я програв цю гру

Не смійся превелебний молися небесам

Спали мене

благаю рятуйсь як можеш сам

Поїхав мій коханий у чужодальній світ

Спали мене благаю мені немилий світ

Болить у мене серце то мабуть не к добру

Сама на себе гляну вже знаю що помру

Болить у мене серце відколи я сама

Болить у мене серце бо милого нема

Призвав тоді єпископ трьох лицарів як стій

Ведіть цю божевільну в дівочий монастир

О Лоро тужна Лоро в очах у тебе шал

Іди іди в черниці забудеш мірний жаль

І рушили в дорогу вони учотирьох

І плакалась небога до провожатих трьох

Пустіть мене молю вас на верх тії скали

Нехай ще раз спогляну на замок мій згори

Нехай ще

раз побачу свій образ у воді

А потім прилучуся до дів святих і вдів

Вже коси золотаві на вітрі розплелись

Вернися Лорелеє гукали їй вернись

Ви бачите по Рейну там човничок пливе

А в човні тім мій милий і він мене зове

Вертається мій милий у мене серце мре

Не стямилась причинна шубовснула у Рейн

Побачила свій образ то і сама вмирай

Ті сонячнії коси ті очі як смарагд


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Лорелея – Гійом Аполлінер